|
|
Острів Хортиця – унікальна пам’ятка природи, історії та культури України. У зв’язку з коригуванням Генерального плану розвитку Національного заповідника “Хортиця”, яке проводиться згідно з Указом Президента України, постало питання про реалізацію заходів, що були запрограмовані давно, але досі не реалізовані.
Вони включають комплексні археологічні, науково-дослідні, проектні, науково-реставраційні, відновлювальні, будівельні та інші заходи за такими провідними науково-експозиційними темами заповідника: історико-меморіальний парк запорозького козацтва, історико-етнографічний музей “Запорозька Січ”, замок князя Дмитра Вишневецького XVI ст. на о.Байди (Малій Хортиці), козацькі хутори-зимівники, хортицький ретраншемент XVIII ст., пам’ятки археології кам’яного віку, доби бронзи, скіфів, давніх слов’ян, Київ-ської Русі тощо, відновлення історичної екосистеми о. Хортиця. Є й інші визначення провідних тем заповідника.
На замовлення дирекції Національного заповідника “Хортиця” відповідно до Програми впорядкування та музеєфікації пам’яток культури о. Хортиця, опрацьованої Державним науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, в Інституті “Київпроектреставрація” розроблено ряд проектів упорядкування, відновлення та музеєфікації об’єктів заповідника (головний архітектор проекту – Ю. Лосицький, науковий керівник – В. Ленченко, координатор – О. Сердюк).
На о. Байди (колись Мала Хортиця), розташованому в річищі Старого Дніпра біля Великої Хортиці, зберігся унікальний історико-археологічний комплекс, що включає городище поселення доби бронзи; городище Хортицького замку князя Дмитра (Байди) Вишневецького середини XVI ст.; укріплення Запорозької корабельні, де під час російсько-турецької війни 1736- 1739 рр. будувалися судна Дніпровської військової флотилії.
Як головний експозиційний об’єкт острова Байди, пов’язаний з історією запорозького козацтва, пропонується відтворити замок Дмитра Вишневецького, який визначні історики Ук раїни Д. Яворницький та М. Грушевський вважали попередником Запорозької Січі. Історичні джерела та археологічні дослідження засвідчують, що замок розташовувався в “голові” острова Мала Хортиця, на городищі доби бронзи, займав площу близько 1 га, був дерев’яним, складався із рублених стін та башт, утверджених на кам’яних брилах. Звідси запорозькі козаки здійснювали успішні походи на турецько-татарські володіння в пониззі та узбережжі Чорного моря. 1557 р. внаслідок двох облог замку татарськими і турецькими військами та флотом козаки залишили острівну фортецю, яка була спалена. Згодом Вишневецький відновив замок.
На мапі Литви, видрукуваній 1613 р. за ходами Великого князя Литви Миколая-Христофора Радзивілла, про Хортицький замок Вишневецького повідомляється: “Хортиця – місце на Бористені. Тут Дмитро Вишневецький, давній преславний герой, уславлений своїми воєнними подвигами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив муром та стіною з дубів, які піднеслися, зміцнені природою та Богом. Завдяки цьому він зміг стримувати наступ Перекопського князя або хана та сил усієї його Орди доти, доки Вишневецький, позбавлений довгою облогою харчів, змушений був їсти коні. Після цього, подолавши врешті пороги, з усім своїм неушкодженим військом повернувся до Черкас”.
Замок відновлюється на підставі історичних джерел, археологічних досліджень та аналогій з історії військової архітектури України. Споруди включатимуть і експонуватимуть елементи конструкцій та археологічні знахідки доби бронзи, часів запорозького козацтва, а також корабельні XVIII ст.
Під час російсько-турецької війни 1736-1739 рр. на Хортиці, поблизу о. Мала Хортиця, розташовувався укріплений табір російських і українських козацьких військ, стояли екіпажі та судна Дніпровської військової флотилії, до складу якої вхо дили бойові човни запорозьких козаків. По закінченні війни, через неможливість переведення великих суден через пороги, вони були затоплені. Саме цим пояснюється скупчення у цих місцях затоплених суден та їхнього спорядження.
У цій частині Хортиці доцільно розташувати музейні павільйони для зберігання та експонування військових суден і їхнього спорядження, піднятих із Дніпрових глибин. Тут же доцільно відновити ряд редутів Хортицького ретраншементу, який призначався для захисту військ та флотилії. Добре збереглися залишки згаданих укріплень, відомі архівні проектні та фіксаційні кресленики ретраншементу.
У цій мальовничій частині Хортиці, що тяжіє до річища Старого Дніпра, пропонується відтворити козацький хутір-зимівник, де мають експонуватися житлові, господарські будівлі та виробничі споруди з їхнім побутовим і декоративним опорядженням, притаманним побуту запорозьких козаків.
Реалізація згаданих проектів започаткує один з найцікавіших музейних куточків заповідника. Він органічно доповнюватиме рекреаційно-відпочинкові та оздоровчі заклади міста Запоріжжя, розташовані у цій частині Хортиці.
Розроблено проект відтворення редутів Хортицького ретраншементу, які збереглися в “голові” острова Хортиця, неподалік будинку Музею історії запорозького козацтва та новостворюваного історико-етнографічного музею “Запорозька Січ”.
Aктуальною є розробка проектів дослідження, впорядкування та музеєфікації пам’яток археології острова Хортиці, зокрема городища скіфської доби на Совутиній скелі, прадавніх святилищ, некрополів та поселень.
Втілення в життя цих проектів збагатить тематику Національного заповідника “Хортиця”, піднесе його роль у висвітленні історії України та запорозького козацтва, в охороні й пропагуванні історичної спадщини, сприятиме розвитку вітчизняного і зарубіжного туризму, патріотичному вихованню молодого покоління та народу України.