В Ізмаїльському історичному музеї О.В.Суворова поряд з козацькою зброєю зберігається гетьманська булава приблизно 17 століття. На прохання кореспондента Укрінформу історію цього експоната коментує науковий співробітник музею Тетяна Іванова.
«Високим рангам козацького отаманства булава служила символом влади, - розповідає Тетяна Василівна. - Колись вона була ударною зброєю, якою уражали обладунки супротивника. Згодом булава стала виконувати церемоніальну функцію і пишно декоруватися.
Та булава, що збері гається у фондах ізмаїльського музею, - османської роботи і відрізняється високою технікою виконання. Виріб досконалий, гармонійний. Довжина булави - 70 см. Вона являє собою горіховий ціпок із срібно-позолоченою кулею на ній - так званим яблуком. Сріблом відливають 13 вузьких граней, на кожній з яких - мініатюрний квітковий орнамент тонкої роботи. Інший кінець булави закований у металеву вороновану оправу, теж візерункову.
Цікавий метод вороніння металу, за допомогою якого майстер-зброяр продовжував життя своєму витвору. Для запобігання металу від корозії в 16-17 століттях його нагрівали на деревному вугіллі й золі. Відтінок вороніння залежав від ступеня нагрівання і складу вугілля. Він міг бути червоним, чорним, синім, фіолетовим, сірим. Останній особливо красивий, але секрет його був загублений. Саме таке тло, оброблене дрібними штрихами, має наша булава. На ньому святково сіяє виконаний золотом малюнок - троянди з листям.
Рослинний орнамент, характерний для 17 століття, прикрашає і ціпок булави. Лаковий розпис має український колорит і являє собою гірлянди чорнобривців».
Гетьманська булава надійшла в Ізмаїл з Артилерійського музею Ленінграда у 1946 році, коли формувалася колекція суворівського музею. Вона відразу ж зайняла місце в тій частині музейної експозиції, що присвячена участі українських козаків у штурмі фортеці Ізмаїл у грудні 1790 року. Однак ще в жовтні, як з’ясували історики, козацька флотилія вела воєнні дії на Дунаї і фактично знищила турецький флот. Тому-то у ході легендарного суворівського штурму не було річкових боїв. Вхід у дунайські гирла належить козакам, проголосив тоді полководець.
Булава як символ доблесті чорноморських козаків під Ізмаїлом експонувалася поруч з такими атрибутами їхнього військового буття, як шабля, курильна трубка. У цьому розділі експозиції музею були виставлені і портрети козацьких отаманів Захарія Чепиги й Антона Головатого. Їх в Ізмаїлі написав художник Володимир Кобилинський, що вже у новий час стояв біля джерел відродження національної самосвідомості місцевих українців.
Зараз суворівський музей в Ізмаїлі закритий на ремонт. Однак директор установи Лариса Гончаренко стверджує, що в оновленій експозиції музею булава посяде своє місце серед інших козацьких реліквій славної історії Ізмаїла.