Для існування людини - потрібні люди
|
|
| Майор УРК Юрій Дюдяєв-Копчак і козаки УРК на Майдані. Листопад 2004 р. |
Неодмінна умова українського буття - щирість, з якої, наче квітуча парость навесні, проростає те особливе, що відрізняє нас від усього світу і робить багатшими за багатого. Хто мандрував світами, той знає: у будь-якій країні, чи то в Німеччині, чи в Італії, в Іспанії чи Португалії, де наші співвітчизники змушені заробляти на достойніше життя, українців поважать і люблять, бо працьовиті, талановиті, чесні, добрі, щирі. Тяжко працюючи за кордоном, кожен з українців мріє повернутися на рідну землю, додому, бо немає нічого дорожчого за мальовничі краєвиди, мальви під батьківською хатою, за людей і стежку, що вивели тебе в люди.
Спробував хліба у чужому краї і Юрко Дюдяєв-Копчак. Гірким здався. Тож твердо вирішив облаштувати життя у рідному селі Торчиновичі Старосамбірського району, що на Львівщині. Хвалити Бога, Всевишній обдарував розумом, силою, зростом, а від діда-прадіда отримав у спадок наполегливість та вміння працювати. Повернувся додому й одразу відчув, як земля, в якій коріння його роду, дає наснагу й сили. У Торчиновичах до цього часу стоїть збудований Юрковим прадідом будинок, на який заробляв у далекій Америці (у часи Великої Вітчизняної у ньому, як у найбільшому в селі, розташовувався штаб маршала Жукова), тут теплим словом згадують діда Кирила, майстра на всю округу. Той умів і коня підкувати, і дім збудувати, був неперевершеним ковалем, столяром, каменярем, різьбив по дереву, малював. Таким же удався і Юрко. За освітою він художник-графік, нині заочно навчається на правовому факультеті Львівського національного університету. І працює. Юрій Дюдяєв-Копчак створив у Торчиновичах фірму з ремонту та реставрації автомобілів «Автозлом». Нині колектив фірми освоїв виробництво кованих декоративних решіток, світильників, альтанок, виробляють тут і іншу продукцію. Вся продукція якісна, тож фірма Юрія Дюдяєва-Копчака нещодавно виграла тендер на устаткування Старого Самбора контейнерами для сміття, має замовників з усієї Львівщини. Визнання випадково не приходить - на підприємстві працюють кваліфіковані спеціалісти, а надихає їх талант та завзяття Юрія, керівника й менеджера, який і витворює ескізи для замовлень, і малює, і козакує.
Сповідь вільного українця
|
|
| Церква у с.Торчиновичі, відремонтована за підтримки реєстрових козаків. |
Невід’ємними складниками подальшого національно-державного поступу України є націоналізм, державність та самоорганізація.
- Сьогодні, коли твориться майбутнє країни, - говорить майор УРК Юрій Дюдяєв-Копчак, - всі патріоти повинні згуртуватися, створити потужне організоване українство. Така самоорганізація нації повинна починатися з вулиці, села, з найменшої територіальної громади. Використовуючи давні козацькі традиції самоврядування й дисципліни, у Торчиновичах ми створили осередок Українського Реєстрового Козацтва. Весь колектив фірми входить до полку особливого призначення «Галичина» Львівського обласного товариства УРК.
Якою нездоланною може бути самоорганізована нація, показали події листопада-грудня 2004 року, коли народ вийшов на Майдан відстояти власну свободу й долю. Усі дні Помаранчевої революції колектив Юрія Дюдяєва-Копчака стояв на Майдані. Таку ж згуртованість реєстровці з Торчиновичів виявляють і під час проведення численних козацьких акцій та заходів.
У селі, де з обережністю ставляться до всього нового, козацький колектив завоював незаперечний авторитет. Яка не станеться пригода, кому потрібна допомога - усі біжать до Юрка. Ідуть жнива, не вистачає комбайнів та іншої техніки - селяни апелюють до Дюдяєва-Копчака: «Допоможіть!» Хтось у селі помер - знову допомагають. Необхідний транспорт для поїздки учнів на екскурсію чи спортсменів на змагання - куди ж як не до козаків.
Над місцевою школою, де навчається 200 дітей, Юрко Дюдяєв-Копчак та його колектив шефствують давно - на свято першого дзвоника, на Різдво козаки приходять з подарунками, розповідають про діяльність реєстрового козацтва, історію України учням. А ті - бажані гості на підприємстві, з якого розпочинаються у селі вистави шкільного вертепу.
- Якби більше таких керівників і таких колективів, ми давно б жили набагато краще, - говорить голова сільської ради Іван Проць. - У нашому селі стоїть стара церква Святого Юрія-великомученика, якій давно за сто років. Коли дах став протікати, першим, хто відгукнувся на прохання священика допомогти у ремонті, був колектив козаків. Тепер усі церковні бані перекриті за рахунок приватної фірми «Автозлом».
Треба зазначити, що Дюдяєв-Копчак з однаковою готовністю допомагає чим може як православній общині, так ігреко-католицькій, храм якої зводиться у Торчиновичах.
Завдячують підприємцю у селі й за те, що свого часу, орендувавши колгоспні гаражі та майстерні, він зберіг від розкрадання колгоспне майно, техніку. Тепер на базі майстерні працюють цехи «Автозлому», тут створено кілька десятків нових робочих місць. Робота знаходиться як для досвідчених спеціалістів, так і для випускників професійно-технічних училищ, технікумів, які особливо потребують підтримки.
Нині фірма «Автозлом», хоч і має дещо специфічну назву, перетворилася на осередок культурно-просвітницької та спортивно-масової роботи. Козаки організовують футбольні турніри у своєму та сусідніх селах, беруть участь у змаганнях, що проводяться на Західній січі у Яворівському районі. Особливих успіхів досягли вихованці козака-реєстровця Володимира Лутчака, який за підтримки Дюдяєва-Копчака обладнав спортивний зал у Старому Самборі і тренує тепер тут хлопчаків. Тарас Вдов’як з полку «Галичина» та інші спортсмени - учасники юнацьких ігор з кікбоксингу, що проходили у Києві, Будапешті, Афінах, учасники першості світу з цього виду спорту.
- Козаки Дюдяєва-Копчака - справжні патріоти, - продовжує голова сільської ради Іван Проць, - нещодавно прийшли порадитись, де встановити пам’ятник загиблим воїнам. Запитують, яка допомога потрібна. А в селі, як і у місті, одна з проблем - чистота. Тож козаки вирішили виготовити і розставити на вулицях чотирьох сіл, що входять до територіальної громади, контейнери для сміття.
… Робочий день у Юрка Дюдяєва-Копчака починається рано - турбот багато. Поки в офісі і в цехах тихо, він може попрацювати за ватманом. З-під олівця виходять ескізи нових кованих витворів. З часом коваль викує і лелек, що прилетіли до рідного дому, і дзвін козацьких шабель, що схрестилися у двобої, і мотиви старовинних рушників, які так майстерно вишиває Андрій Миронович Волосянський, що з ранку до вечора не відходить від горна. Чи зранку, чи вже після робочого дня, Юрко обов’язково викроїть час і для улюбленої справи - реставрації ретро-автомобілів. Невдовзі один з таких автомобілів, відновлених руками Юрка, зможе взяти участь у будь-якому найпрестижнішому автошоу, на яке Дюдяєв-Копчак обов’язково одягне форму майора Українського Реєстрового Козацтва.