Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини

Новини козацтва

Головна
Новини УРК
Фото та відеосюжети

Документи УРК

Статут
Положення
Присяга
Гімн УРК
Однострій
Законодавство
Накази, розпорядження
Угоди

Організація УРК

Генеральна старшина
Керівництво
Умови прийому
Газета "Україна Козацька"
Козацька музика
Діаспора
Історія
Наша адреса

Посилання

ВПДП
Інститут проблем
штучного інтелекту
МОН і НАН України
Сайти організацій та
представництв УРК
Наші колеги

Печать
Десять мільйонів кроків Україною

Донеччанину Олександрові Мазуренку 54 роки. Козак,колишній шахтар і колишній майстер Донецької залізниці, батько трьох дітей, дідусь трьох онуків. І просто українець, який на милицях ознайомлюється із своєю державою.

Олександр вийшов із рідного Добропілля 11 травня. До кінця року чоловік має пройти пішки навколо України і фінішувати в Донецьку (це майже шість тисяч кілометрів). Позаду – Донецьк, Свердловськ, Луганськ, Харків, Охтирка, Суми, Новгород-Сіверський, Чернігів, Київ, Канів, Коростень, Сарни, Маневичі… Щодня долає 20 – 30 кілометрів і заповзявся зустріти Новий 2006 рік удома. Розмовляємо із Мазуренком при бетонці Київ – Держкордон. Олександр втратив праву ногу 1997 року, коли працював колійним майстром на Донецькій залізниці. Не втримався на вагонній підніжці – і ампутація.

Виявляється, це не перший піший перехід донеччанина. П’ять років тому він подолав за 72 дні 1600 кілометрів – від Донецька до Ужгорода. Історія “його України” почалася з журналу “Всесвіт”, який Олександр випадково надибав у книгарні. У журналі була стаття про Тараса Шевченка. Українську мову тоді чоловік знав погано. Тому передплатив замість “Правды” та “Известий” – “Літературну Україну” та “Всесвіт”. Невдовзі довідався і про самоспалення на Тарасовій горі в Каневі Олекси Гірника – акт протесту проти русифікації України. А потім був 1991 рік. Сашко чи не першим на Донбасі вивісив над будинком синьо-жовтий прапор. Провисів три дні, а потім чоловіка жорстоко побили місцеві…

У нову подорож його спонукали президентські вибори та пам’ять про вчинок Олекси Гірника. Мазуренко мріє побувати у своїх нових друзів із Івано-Франківщини, які приїздили на Донбас у складі “ющенківського десанту” і працювали у виборчих комісіях.

…Його візок-“кравчучка” важить близько тридцяти кілограмів. У багажі – нічого зайвого. Тільки найнеобхідніше, зокрема – багато пакетиків “мівіни”. Усім іншим допомагають люди.

- Якби не наш народ, я б і сотні кілометрів не пройшов, - каже незвичайний мандрівник.- На дорогу мені дали по сто гривень залізниця і шахта, де я колись працював. Сотню дала ще дружина. Правда, вона була проти цієї подорожі. Але ж які в нас люди! Допомагають, чим тільки можуть. На Чернігівщині мене поголили та у лазню запросили.

Один підприємець на Сумщині намета польського подарував, тепер маю де ночувати. А ось Київ мені не сподобався. Я йшов із Донецька, щоб почути українську мову, а там…

…Олександр іде та йде. Не переймається тим, що у травні, стартувавши, застібав пояс на третю дірку скраю, а тепер аж на сьому. Головне, вважає наш співбесідник, - допомогти “викинути милиці” нашій державі.

Контакти

НАША АДРЕСА:
01001, Україна, Київ,
вул. Мала Житомирська,
буд. 11 офiс 5а
Тел./факс:
+38 (044) 2783759
Vodafone:
+38 (050) 0710120
НАШ E-MAIL:
urk.ukraine@gmail.com
Вiдвiдувачiв сьогоднi 28.05.2022 : 18
Вiдвiдувачiв з 17.03.2003 : 2236972

Copyright © 2003-2022 Українське Реєстрове Козацтво

Усi права на матерiали, якi знаходяться на сайтi Українського Реєстрового Козацтва, захищаються у вiдповiдностi до Законодавства України. Використання матерiалiв дозволяється у випадку посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.kozatstvo.org.ua. <

Проблеми/коментарiї? Пишiть