|
|
| Лариса Корецька з другом-красенем |
Звісно, є багато жінок відверто балакучих, які годинами оповідають тільки про себе. А пані Лариса про свою долю, минуле - ні пари з уст, обходить особисту тему у розмові будь з ким. Лише відомо, що вона економіст за освітою й чимало років працювала у системі цивільної авіації. А родове коріння її з Кіровоградського сонячного краю, який і досі їй, киянці, пахне стиглим хлібним колосом. І польовими квітами, що їх дуже любить за скромну чарівність і незбагненну принадність - радісну оздобу неозорих полів.
|
|
| Лариса Корецька. «Символ українського добробуту» |
Взагалі Ларисі Корецькій милі всі квіти. В океані їх могла б купатися протягом життя, бо вони відволікають від буденності, вивищують душу, облагороджують. Їхня краса спонукає бути й самому красивішим. Очевидно, ця залюбленість у духмяний скарб землі й змусила взяти до рук фотоапарат, що його в 1997-му подарував син, і припасти з ним до веселкового дива, фіксувати його на плівці та дарувати знімки на згадку друзям.
Божественна природа, де б жінка не перебувала, викликає в ній щемний дитинний спогад про золоте колосся та свіже густе різнотрав’я, в якому часто лопотіли її малі босі ніжки й губилися сліди від очей дорослих. І їй так хотілося злитися із довколишнім зеленим світом та подовше не бути знайденою там. Цілісінький день могла розглядати несхожі головки царствених квітів. Як нині вона вміє підгледіти їх неповторні образи - невідомо. Ось величні білі і цнотливі лілеї, веселий і розкішний бузок, самодостатній палаючий мак, наче снігом, обліплені цвітом дерева магнолій.
Тепер, через сім років з початку захоплення фото, ми побачимо ці пейзажні миті на першій персональній виставці світлин Л.Корецької «Світе ясний, світе красний», яка два тижні експонувалася в золотій залі Українського фонду культури. Про чудодійний вплив творів Лариси на глядача патріарх української літератури Олекса Ющенко сказав, що його на вернісажі обвіяв дух магнолій, він побував під пахучим бузком і реліктовою ялиною. А ще зустрівся з давніми друзями, які посміхалися з фото, - Дмитром Гнатюком, Іваном Марчуком…
|
|
| Лариса Корецька. «Благословенні дари» |
Їй добре вдаються і творчі портрети наших достойників: письменників Олександра Сизоненка і Володимира П’янова, Олекси Довгого, а також відомих співаків, акторів, музикантів… Народний депутат України і видатний поет Борис Олійник вважає, що світлини Корецької досягають рівня художніх замальовок. У них - тонке відчуття простору й часу, пори року і дня, створюється «святечне враження». А поет Віктор Женченко наголосив на високій професійності робіт, їхній драматургії й музичності, що рідко побачиш у фотографів. Художник Василь Лопата зауважив, що виставка ще раз переконує в красі нашої України і величі людей, « я вийшов із зали добрішим».
Журналіст і мистецтвознавець Володимир Підгора напередодні виставки опублікував у газеті «Культура і життя» теплий відгук на Ларисин доробок, що творить свято для людської душі. Їхня багатолітня дружба і поради майстра пера благотворно позначилися на творчих здобутках фо томисткині. На її професіоналізм звернули увагу і в Академії мистецтв та архітектури, запросили на роботу, де вона робила фоторепортажні зйомки художніх виставок - Юрія Хіміча, Віктора Крижанівського, Льва Вітковського…
Лариса залюблена у Київ, його стародавні архітектурні ансамблі, своєрідні куточки природи і киян. Вона має серію київських краєвидів і не втомлюється їх знімати. Українська столиця - муза безкінечного натхнення, невичерпне джерело для творчості. А ще жінка пише вірші й дуже любить тварин, особливо ко ней. І хотіла б козачкою стати.
Л.Корецька зупиняє мить сучасного життя. Вона радіє несподіванкам довкілля, вміє бачити те, чого не бачать інші, заглиблюється в суть і передає це глядачам. Влучно, лаконічно, буквально двома словами виражає свій задум у текстівках, на що часто неспроможні навіть гарні майстри. А який вартісний альбом можна було б видати із Ларисиних світлин! Де ви, спонсори, допоможіть створити духовне друковане диво!