Пишіть про рідний край
Шановна редакціє газети «Україна козацька»! Купив вашу газету випадково в одному з кіосків нашого міста. Прочитав з першої до останньої сторінки. Найбільше зацікавили мене матеріали, що розповідають про історію рідного краю. Хотілося б, щоб редакція продовжила краєзнавчі публікації. Якщо є можливість, напишіть про козацьке село Андріївка Великоновосілківського району, про Олексіївку, Роя-Курахове. Хто були першими поселенцями у цих населених пунктах, у якому році почалося заселення краю, чи залишились якісь відомості про перших поселенців.
До кінця року буду купляти газету в кіосках, а з нового року хочу передплатити її, щоб отримувати вдома.
Федір ДРИГА,
м.Курахове,
вул. Ушакова
Які вони, козаки?
В Україні відроджується козацтво. І не випадково: у суспільстві проснувся інтерес до козацтва, до героїчного минулого країни. Генетика чи бажання змінити життя на краще приводять у козацькі лави людей різного віку: досвідчених людей, молодь, школярів.
Є бажання працювати у козацтві й у мене. Хотілося б знати, які козацькі організації діють у Запорізькій області? Куди треба звернутися, щоб вступили до козацтва? Яка робота проводиться козаками зараз і яка планується на майбутнє?
Веніамін ФАТЬЯНОВ,
м.Запоріжжя, вул. Товариська
Радію з того, що я в козацтві
Напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці учні нашої школи вступили до лав Українського Реєстрового Козацтва. Посвята відбулася біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Я дуже хвилювалася перед цим святом, тому що вагалася, потрібне мені козацтво чи ні. Та все ж вирішила вступити до цієї громадської організації, заяви про вступ до якої написали мої шкільні друзі й однокласники. І дуже з того рада. Нині я відчуваю себе по-іншому, тому що знаю: маю бути прикладом для інших. Я стала краще вчитися, швидше роблю домашні завдання. Більше допомагаю мамі по домашньому господарству й друзям.
Думаю, щоб бути справжнім козаком чи берегинею, треба спочатку стати справжнім українцем. Вірити в Бога, поважати старших, знати рідну мову, свою історію.
Дарія СИДЯЧЕНКО,
учениця,
м. Луганськ
Збереглися свідки тих часів
Нещодавно газета «Україна козацька» розповіла про заселення донецьких степів запорозькими козаками у ХVI столітті. Зокрема про тих, хто побудував перші займища у Селидовому.
Наше місто названо Селидовим, бо козака, який заснував тут перше поселення, звали Селидом.
Вдячні нащадки встановили у місті пам’ятник запорозьким козакам. Щоправда, він давно потребує реставрації. Та коли знайдуться гроші на це у місцевої влади, невідомо.
До цього часу у Селидовому збереглися кам’яні свідки козацької доби. На старому міському кладовищі стоять старезні хрести у вигляді тризуба, деякі вже лежать, проте на них проглядаються дати поховання - починаючи з 1634 року.
Гадаю, що це цінні пам’ятки, які потребують збереження.
Володимир Михайлович ГРИНЬКО, ветеран війни, м.Селидове