Майже в центрі Одеси є величезний старий дуб - «козацький», як звуть його околишні жителі, «Віковий дуб», як названо дерево в документах про цю пам’ятку природи, та «Чорна ніч», як звуть його самі козаки.
За легендою, дуб посадили у 1792 році козаки перед прощанням: за волею імператриці Катерини II чорноморські козаки переселялися звідси на Кубань, козаки-нерубаї залишалися.
Століттями дуб ріс, але не старів; неподалік від нього була тільки невеличка одноповерхова будівля. У найбільш засушливі роки вже минулого століття мешканці найближчих будинків таскали воду відрами, поливали дерево, про що й зараз згадують. Набувши офіційного статусу «пам’ятки природи місцевого значення», дуб отримав і охоронні зобов’язання: йому, як заповідному об’єкту, було виділено 15 соток землі, що має бути вільною від якихось об’єктів, що можуть негативно вплинути на нього, насамперед, будівель.
То може здатися дивним, але роки після появи незалежної Української держави, оновлення козацького руху стали для «Чорної ночі» роками боротьби за виживання. Спочатку, в 1995 році, приватна фірма, без дозвільних документів, стала будувати під дубом, прямо на корінні, кафе - козаки зруйнували стіни новобудови. У 1999 році інша фірма, вже з офіційними дозволами, поставила тут СТО. З її появою в дуба стали сохнути молоді гілки, зникли жолуді... Представники чорноморського козацтва, мешканці мікрорайону завалили скаргами право- і природоохоронні органи, місцеву та центральну владу. Проте СТО проіснувала біля дуба аж до 2002 року; ліквідована вона була тільки після втручання Мінекобезпеки. Наступного року дуб ожив, знову дав жолуді, пустив нові гілки.
Та «свято» було недовгим. Вже у 2004 році знов почалися намагання підприємців якось зайняти землю, бо пам’ятки природи та історії їх, вочевидь, не цікавлять. Спочатку, вже в лютому цього року, на місці спаленого колись невеличкого будиночка біля дуба виросла двоповерхова сучасна будівля - це в документах Приморської адміністрації називається чомусь реконструкцією. А зараз, з кінця жовтня, на місці колишньої СТО почали будувати магазин-кафе з залом ігрових автоматів. Все це на тій самій, що нібито охороняється законом, території дуба.
Сказати, що цього разу козаки нічого не роблять, не можна; проте часи змінилися. Ситуація виглядає взагалі дивовижно: козаки Чорноморського Гайдамацького з’єднання, в яких встановилися добрі стосунки з жителями прилеглих будинків, кожного разу за дзвінком - хтось копає, хтось будує, техніка приїхала, - виїжджають до дуба, зупиняють роботи, викликають міліцію, пресу. В той же час вже збудований флігель стоїть під охороною найманців агентства «Пернач», які теж є... козаками. Наразі їхні лички та вони самі говорять, що вони є «козаками Запорозькими». Цих козаків будівництво залу ігрових автоматів біля їхньої святині чомусь не бентежить, вони зайняті - охороняють споруду, що теж не на користь дереву.
Зі владою діється щось взагалі незрозуміле: природоохоронні структури облдержадміністрації цілком на боці «Чорної ночі», інспектори беруть участь в акціях на захист дерева та надають відповідні приписи. Міліція то з’являється без виклику, причому - в чинах, то не бажає спілкуватися на тему припинення будівництва і порушення природоохоронного законодавства. Районна влада то надає дозвіл на будівництво (що, як звісно, в неї називається реконструкцією), то при зустрічі говорить, що дозвіл фальшивий...
Чому влада займає саме таку позицію, адекватно не реагує на мирні й офіційні звернення громадян, зокрема козаків, на ім’я голови Одеської облдержадміністрації? Козаки ж заявляють, що залишають за собою право будь-якими засобами ліквідувати кричуще порушення природоохоронного законодавства та ігнорування обурення широких кіл громадськості.
Далі буде... Миром воно буде чи ні - залежить від влади.