Ще у жовтні 2005-го ми шукали гідних партнерів для об’єднання зусиль перед відповідальними для України виборами. Це мали бути люди, які не входили ні до яких гілок влади. Бо за 14 років ті, хто побував в уряді, здебільшого бандократи, створили антинародне, антиправове поле. Демократія існувала й досі існує тільки для олігархів-грабіжників, а Конституційні права і свободи, закони для народу ігнорувалися. Зокрема і Закон про соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобиля.
З держбюджету протягом багатьох років виділяли на соціальні потреби наших людей не більше 10 відсотків від 100 належних за Законом. Наприклад, на гарантоване безплатне лікування чорнобильці одержують аж… 3 гривні на рік! Добре відомо, що подібне ставлення верхів і до пенсіонерів, учасників Великої Вітчизняної війни, інвалідів, афганців… А це, певно, 75 відсотків населення обійдено справедливістю, кинуто напризволяще та на майже жебрацьке існування.
Ось чому в списках для голосування колишніх чи діючих урядовців бути не повинно! Це наш перший важливий принцип. Другий – іти до влади зі справжніми професіоналами, інтелектуалами, духовними особистостями, які здатні підняти рівень економіки. Бо забезпечити виконання законів можна лише за цієї умови. На мій погляд та й багатьох інших, уся влада за 14 років не розвивала економіку України, а за рахунок відкритого грабунку народу викохувала олігархів.
Тому за такий довгий час не написана жодна програма з визначенням термінів реалізації і кінцевих результатів, з точки зору підвищення рівня добробуту людей. Навіть концепції розвитку базових галузей – паливно-економічного та аграрного комплексів, - що розроблялися по роках, не були затверджені ні разу! А це красномовно свідчить про те, що за кермом виконавчої влади замість професіоналів – профани і злодії, котрі дбають лише про розподіл грошових потоків по потрібних кишенях за рахунок обкрадання рідного народу, який їх абсолютно не цікавить. Хіба що за винятком високопрофесійного підходу до економіки екс-урядовця Віталія Масола.
Україна нині на межі економічного провалля. Інфляція, ріст цін, зубожіння людей – постійні явища! І це підтвердить кожний простий громадянин. Приміром, я в 50 років одержав, як керівник-чорнобилець, пристойну пенсію – 600 доларів США в еквіваленті. Тепер вона становить близько 200 доларів. А що вже казати про людей з мізерними пенсіями, зарплатами. Як їм виживати?
І, нарешті, третій наш принцип у виборі однодумців – патріотизм. Ми не хочемо бути ні проросійськими, ні проєвропейськими, ні проамериканськими. Ми були й залишаємось патріотами України. Під час чорнобильського лиха працівники в нас розмовляли на 30-ти мовах і добре розуміли один одного в тому пеклі, розуміли, що треба рятувати Київ, Україну, її народ.
Отож Українська незалежна держава для нас – понад усе… Зовнішня політика інтеграції в цілому правильна. Але спочатку побудуймо міцне й заможне суспільство, з високим рівнем добробуту. А тоді будемо дружити і співпрацювати з європейцями – як рівні. А не як жебраки з панами, котрі диктуватимуть нам свої кабальні умови.
Коли наша партія ознайомилася з програмами партій – захисту пенсіонерів, духовності і патріотизму, - познайомилася з їхніми головами, які відповідають нашим запитам, то й вирішили об’єднатися з ними в єдиний виборчий блок “Влада народу”. Лідер його Олександр Ващенко нам близький по духу, незаангажований урядовими структурами, патріот з ґрунтовними економічними знаннями і демократ. Тому ми упевнені в перемозі.