Шановне козацьке товариство!
У далекій Австралії пам’ятаю і бережу звичаї і традиції наших батьків, нашої землі. Клятву на вірність Україні та Козацьким Побратимам я давав перед ликом Святого Отця в православній церкві в Ессендоні, що належить до козацьких церков Мельбурна. Ось слова з тої клятви: «Перед святим нашим Господом даю клятву неньці Україні і Козацтву і зобов’язуюсь бути патріотом України. Обіцяю підтримувати традиції славного козацтва України, бути вірним своїм братам-козакам, вірним сином неньки України.
Обіцяю, що ніколи не зраджу Українське Реєстрове Козацтво, буду боротися за збереження цінностей українського народу: духовності, патріотизму, любові до Господа, до людей, до усього живого, шанувати батьків, виконувати закони України.
Я обіцяю служити Богу, народу України до останньої хвилини мого життя.
Клянуся у цьому перед лицем Бога і Козацького Товариства».
Слава Україні!
Слава Українському Реєстровому Козацтву!
Михайло КРЕЖАНИЙ, радник Голови УРК в Австралії, м.Мельбурн (Австралія)
Вельмишановний Анатолію Івановичу!
Вітаю Вас з Канади!
Звати мене Джон Стенлі Слюсаренко. Народився я 16 квітня 1955 року в Пауел Ріве Британської Колумбії в Канаді. Я другий по старшинству син Мстислава Слюсаренка, який помер у 1967 році, а також онук капітана Вільяма Слюсаренка з Уманщини. Наша сім’я полишила Україну 1932 року, побоюючись репресій. Наскільки мені відомо, тепер у нашому будинку розміщується школа.
Першу професію - зварника - я отримав у Ванкувері в професійно-технічному училищі, де й залишився працювати у кораблебудівництві. Потім переїхав в Алберту, де продовжив освіту в Південноальбертському інституті технологій. Організував власну компанію і працював у нафтовій і будівельній сферах, зокрема як менеджер з проектування і менеджер у сфері комунального господарства. Зараз працюю в корпорації Devon Canada Corporaitoin. Захоплююся християнською апологетикою, вивченням біблії, технікою.
Дуже зацікавився діяльністю Українського Реєстрового Козацтва. Як реєстровий козак готовий шукати канадців українського походження й агітувати їх стати членами УРК. Я також буду робити все, що від мене залежить, щоби представляти інтереси України та УРК в Канаді, використовуючи політичні процедури та пресу. Буду підтримувати всі ініціативи УРК і зроблю все, щоб об’єднати симпатиків Українського Реєстрового Козацтва. Буду платити внески і фінансово підтримувати УРК, наскільки зможу це робити. Я також готовий присвятити себе підготовці до членства в УРК з тим, щоб множити наших прибічників у Канаді і передати свій досвід наступним поколінням.
Все це я зобов’язуюсь робити з почуттям відповідальності.
Нехай Господь Бог благословить Україну на процвітання. Якщо ми будемо з Ним, Він буде з нами.
З повагою, Джон СЛЮСАРЕНКО, Канада
Вельмишановна редакціє!
Звертається до вас читач зі Львівщини Михайло Махник. Я мав нагоду прочитати кілька номерів газети «Україна козацька» і хочу висловити подячні слова на адресу редакції. Дуже цікава газета.
А ще хотів би через вашу газету звернутися до керівництва Українського Реєстрового Козацтва з пропозицією заснувати під егідою УРК всеукраїнську козацьку спартакіаду «Козацька звитяга», до якої включити і козацький біатлон.
З повагою, Михайло МАХНИК, м. Червоноград, Львівської області
Добрий день, шановна редакціє!
Дозвольте зі сторінок газети подякувати за надання благодійної допомоги на лікування нашої доньки Марії Руденко осередку Українського Реєстрового Козацтва у місті Алушті, зокрема командувачу Південнобережної козацької дивізії УРК, генерал-майору УРК Вадиму Зайцеву.
Нашій доньці 3 роки. У неї ДЦП з порушенням функції руху. Куди тільки не зверталася наша родина за допомогою, але ніхто не відгукнувся - ні влада, ні партії. Лише Українське Реєстрове Козацтво прийшло на допомогу.
Завдяки козакам-благодійникам наша донька зможе поїхати на лікування в міжнародний центр відновлювального лікування у Трускавці. Тепер у нашої Марійки з’явився шанс на одужання.
Іще раз дякуємо, здоров’я вам і вашим родинам, і нехай таких людей буде на землі більше. Хай береже вас Господь, що не залишилися байдужими до долі нашої дитини.
З повагою, родина РУДЕНКІВ, м. Алушта
Добрий день, редакціє!
До вас звертається Іскрівський сільський голова Микола Борисович Платошин.
З газети «Україна козацька» дізнався про те, що вийшла друком книга «Україна - козацька держава». Дуже хотілося б придбати цю унікальну розкішну книгу, але за кошторисом сільської ради на придбання літератури виділено усього 200 гривень, книга ж коштує понад 2 тисячі.
Мешканці села пишуть свою історію. Через село протікають річки Інгулець і Жовта, на берегах якої відбулася Жовтоводська битва, тож історична козацька література була б нам у нагоді.
З повагою, М.Б. Платошин, село Іскрівка, Петрівський район, Кіровоградська область
Добрий день, любі друзі!
Нещодавно мені з України надіслали пакет з останніми номерами газети «Україна козацька». Я дуже-дуже зрадів, очам своїм не повірив, що нарешті отримав після довгих пошуків нашу українську, козацьку газету. Шукав вас, любі друзі, через Міністерство культури, через державне підприємство «Преса». Напередодні з Києва отримав жовто-блакитний прапор. Тепер прапор і ваша газета найбільші святині, ниточка, що пов’язує мене з рідною землею, з Україною.
Незважаючи на те, що до України тисячі кілометрів, ми, українці в Росії, уважно стежимо за подіями, що відбуваються на Батьківщині: газовою війною, виборами до парламенту, відродженням козацтва. І завмираємо від щастя, коли чуємо рідну мову, рідну пісню.
Що й говорити, нашого цвіту - по всьому світу. Незважаючи на відстані, українці в будь-якій країні залишаються українцями. Тож бажаю рідній Батьківщині - неньці Україні процвітання, економічного зростання, щасливої долі.
З повагою, Станіслав Дмитрович АНДРІЄНКО, м.Петропавловськ-Камчатський (Росія)
Добрий день, шановна редакціє!
Я ваш постійний читач, передплачую «Україну козацьку».
Вирішив надіслати кілька віршів до редакції, якщо вважаєте за потрібне - надрукуйте.
Про себе: Прус Микола Васильович, отаман Тростянецького районного осередку ВГО УРК. Створили ми його півтора роки тому.
Тростянеччина наша в минулому тісно пов’язана зі славними сторінками козацької доби. Ви знаєте, що тут, біля села Четвертинівка, відбулася знаменита Батозька битва, 350-річчя якої відзначалося у 2002 році. З тих пір у нас у кінці травня - на початку червня проводиться щороку обласний фестиваль козацької пісні.
Сьогодні працюємо над створенням козацьких осередків, залучаємо до вивчення історії рідного краю учнів, молодь району.
Хочу подякувати вам за цікаві матеріали, що друкуєте у газеті.
Шумлять вітри над сивим Батогом
Шумлять вітри над сивим Батогом,
навкруг поля пшеничні колосяться,
а поряд котить свої хвилі Буг,
і берегам його часи козацькі сняться.
На скелі збереглися ще з тих літ
козацькі знаки броду й переправи.
Сюди послав свої полки Богдан
для битви переможної і слави!
Тут бій гримів, дзвеніли шаблі гострі,
Ворожа кров з полів у яр текла…
Козацький клич розносився над Бугом -
то перемоги мить жаданою була!
Пройшли століття, та живуть легенди
про перемогу козаків, про Січ.
Стоїть у видолку Богданова криниця
і не міліє протягом сторіч!
Микола ПРУС, с. Северинівка, Тростянецький район, Вінницька область