З часів започаткування християнства жоден образ не набув такої популярності й шани серед віруючих, як образ Божої Матері. Богородиці приписують безліч доброчинних діянь. Її чудотворна сила широко описується у християнській літературі.
|
|
Богородиця є посередницею, яка поєднує людей з Господом. Людство зрозуміло й відчуло на собі материнську любов Марії, Матері Божої. У її серці воно віднайшло надійний прихисток від горя земного. Люди звіддавна шукали засобів висловити свою прихильність і любов до Богоматері. У тихих келіях монахи-іконописці зображували на темних дошках хай і недосконалі живописно, але випромінюючі віру й любов образи Пречистої. Так вдячне людство увічнювало свої почуття до теплої заступниці світу холодного, іменуючи ікони на її честь: “Життєдайне джерело”, “Благодатне небо”, “Благодатний цвіт”, “Несподівана радість”, “Втамуй мій смуток”, “Цілительниця” та багато інших.
На іконах Богородицю зображували в різні хвилини її духовного життя: ось вона зажурено споглядає хрест свого сина (“Охтирська”); ось тримає на правій руці немовля-Христа, а лівою тулить у жалобі його голівку до себе (“Втамуй мої печалі”); ось показує Христові, який сидить у неї на колінах, невеликий хрест, за який він вхопився ручкою, а поряд на столі стоїть мученицька чаша, яку він ще мусить випити (“Козельщанська”); ось Богородиця прихилилася головою до сина, тримаючи в лівій руці квітучу гілку (“Нев’янучий цвіт”); ще на іншій – з немовлям на руках, що підтримує драбину – символ зв’язку між землею і небом (“Путивльська”); ось сидить на троні в царських шатах з хлопчиком-Христом на колінах, біля постаті святих Антонія і Феодосія (“Печерська”); ось з покірно похиленою головою підтримує руками сім стріл, якими проколото її серце (“Семистрільна”, або “Пом’якшення серця”); ще на одній сіяє серед вогняної зірки (“Неопалима купина”) – прообраз непорочного зачаття; а ось, піднявши руки до неба, Богородиця з немовлям на лоні (“Знамення”).
Християнський світ знає близько 1000 іконографічних типів Богородиці. Всі вони пов’язані з якимись конкретними подіями, географічними територіями і вважаються чудотворними. Образ Божої Матері позбавляє людей поганих звичок, оберігає житло від лиха і ворогів. Так, “Охтирська” – лікує від лихоманки, “Почаївська” – від різних недугів і кульгання, “Неопалима купина” – від пожежі.
Цікава історія ікони “Неупиваєма чаша”. В Україні вона маловідома. Цей образ наділений силою зцілювати від пияцтва. За всіх часів ця хвороба завдавала багато лиха.
Поява святого чудотворного образу “Неупиваєма чаша” припадає на 1878 рік. Селянин Єфремовського повіту Тульської губернії, у минулому солдат царської армії, був схильний до надмірного вживання оковитої. Він пропив все, що мав у господарстві, і став злидарювати. У нього віднялися ноги, але він продовжував пити. Якось у сні йому явився старець і наказав іти до міста Серпухова, в монастир Пресвятої Богородиці, де знаходиться ікона Божої Матері “Неупиваєма чаша”, і відслужити перед нею молебен.
Хворий на ноги селянин не наважився відправитись у далеку дорогу, але святий старець явився йому вдруге, а пізніше втретє і грізно звелів виконувати наказ. Зборовши свою неміч, колишній солдат вирушив до монастиря. В дорозі йому допомагали селяни. Хто шматком хліба, хто приймав на нічліг. А в одному селі стара селянка розтерла йому хворі ноги й дала милиці. Дібравшись до монастиря, хворий розповів ченцям про свої сновидіння і просив відслужити молебен. Але ніхто в монастирі не знав ікони Божої Матері з такою назвою. Один чернець, подумавши, сказав: “А чи не та ікона, що знаходиться в переході з храму до ризниці?” В образі монаха, який згадав про ікону, селянин упізнав старця, що являвся йому у сні. І справді, на зворотному боці ікони красувався напис “Неупиваєма чаша”. Під час перебування у монастирі хворий молився до ікони Божої Матери, згодом, одужавши, повернувся додому здоровим і почав праведне життя.
Чутки про чудотворну ікону швидко облетіли Російську імперію. Схильні до пияцтва, їх рідні і близькі поспішили вознести молитви Богородиці про зцілення від хвороби.
Іконографічно образ Богородиці “Неупиваєма чаша” належить до давнього типу зображень “Оранта” або “Знамення”, тільки на ній Христос зображений по пояс у чаші. Чаша з Благословляючим Христом – це чаша причастя, що випромінює приступаючим до неї з вірою всі благословення, дарована грішному роду людському. Це чаша справді неупиваєма та невипиваєма, бо ж Богородиця з піднятими до неба пречистими руками, як могутній першосвященик, возносить Богу в жертву свого сина за спасіння всього світу. Вона молиться за всіх грішників, бажає їм добра, закликаючи замість низьких пристрастей повернутися до невичерпного джерела духовних радощів. Богородиця сповіщає, що неупиваєма чаша небесної допомоги і милосердя уготована кожному спраглому.
Святкування ікони Божої Матері “Неупиваєма чаша” відбувається щороку 18 травня, за новим календарем. У відродженому Серпухівському Висоцькому монастирі щонеділі, після закінчення Божественної літургії, йде молебен з акафистом перед іконою Божої Матері “Неупиваєма чаша”, за яким поминають імена тих, хто стражає від пияцтва й потребує допомоги Пречистої Владичиці.