3 усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний - це Світлий Празник Христового Воскресіння – Великдень. Перегорнімо сторінки святих книг і найвідоміших народознавчих видань, присвячені йому.
Св. Отці Церкви в особливий спосіб підкреслюють значення і велич цього празника. «Пасха в нас, - каже св. Григорій Богослов у своїм пасхальнім слові, - це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в Його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує зірки». А св. Іван Золотоустий у своїй проповіді на Пасху так звеличує Христове Воскресіння: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос, і ти провалився. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і життя панує. Воскрес Христос, і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих».
Тож у світлому й радісному дні Христового Воскресіння св. Церква взиває небо й землю до святої Божої радості: «Хай небеса достойно веселяться, хай радіє земля, хай празнує увесь світ видимий і невидимий, бо Христос устав, радість вічна» (Тропар 1-ої пісні канона). Щоб краще зрозуміти велич, значення і дух празника Пасхи, погляньмо на його історію, його богослужіння і значення для нас.
Значення Христового Воскресіння для нас
Христове Воскресіння дає нам незбитий доказ Його єства. Коли фарисеї і книжники домагалися від Христа знаку, що Він Божий Син, то Він їм відповів, що не дістануть іншого знаку, як знак пророка Йона: «Як Йона був у нутрі кита три дні і три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні і три ночі» (Мат. 12, 40). І так сталося. Третього дня по Його смерті наступило світле Воскресіння.
Христове Воскресіння - це фундамент нашої віри. Яке б значення мала Христова наука, якщо б так часто Ним передсказане воскресіння не сповнилося? Апостоли, проповідуючи св. Євангелію, часто покликуються на Христове Воскресіння, як на найсильніший доказ правдивості науки Христа. «А коли Христос не воскрес, - каже св. Павло, - то марна проповідь наша, то марна й віра ваша... Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих» (І. Кор., 15, 14 і 20). Тому правда про Христове Воскресіння і християнська релігія є нерозривно злитими. Христове Воскресіння, врешті, - це певна запорука нашого воскресіння до щасливого вічного життя. Як Христос воскрес, так і ми колись воскреснемо до нового світлого й вічного життя. Сам Христос запевняє нас про це: «Бо надходить час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд... Така-бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня» (Іван 5, 28-29 і 6,40).
А ось як святкували Великдень в Україні.
Як тільки задзвонять до заутрені, то з усіх кінців села чи міста народ починав рухатися до церкви — хто пішки, а хто й возом. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався. Кому не було місця в церкві, той спинявся надворі під церквою і так стояв, скинувши шапку, аж до кінця Богослужіння.
По закінченні літургії коло церкви або в притворі святиться «свячене», що складається з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала та ковбаси. Яйця святять очищені, бо бояться, щоб свячена шкаралупа не впала на землю і не була потоптана ногами. Кістки «свяченого» закопують у полі – «щоб град посівів не побив».
Поздоровляти з святами і христосуватися починають уже після Богослужіння. При христосуванні звичайно цілуються і обмінюються писанками чи крашанками. Яйце, одержане при першому христосуванні, зберігається як цінність, бо, за народним віруванням, воно має велику силу».
Повернувшись додому, починають розговлятися, але перед тим як сісти за стіл, дівчатам треба вмитися водою, в якій лежить свячене яєчко, - щоб бути гарними.
Яким би не було кулінарне розмаїття на столі, але починати обід завжди треба лише з паски. Навіть крихти цього хліба, які впали додолу, ні в якому разі не можна викидати на сміття. Відрізаний окраєць треба зберігати завжди – як талісман, що приносить щастя.
Весь наступний тиждень по Великодню називають Світлим і святкують наче один день.
Нехай у ці Великодні дні кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Шоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: «Христос воскрес!» відповісти: «Воістину воскрес!»
Народ примічає
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
Коли на Великдень дощ або хмари, буде врожай.
На Великдень перший раз зозуля кує.
На Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці, щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров’я.
Свячене – одна з найважливіших ознак воскресної радості. На освячення до церкви готують традиційні великодні страви: ковбаси, запечений окорок, сало, сир, сіль, а головне – фарбовані й розписані яйця та паски. Кожна господиня особливо старається приготувати гарні паски, рецептів яких є дуже багато. Можливо, й наші стануть вам у пригоді.
Паска без дріжджів
Цей рецепт відрізняється від звичайного рецепту паски, але він не менш смачний та ще й оригінальний. Тому, якщо у вас немає дріжджів або просто бракує часу на приготування дріжджового тіста, можна спекти цю паску: борошно — 400 г, вершкове масло — 60 г, молоко — 1 і чверть склянки, яйця — 2 шт., цукор — 1 склянка, мигдаль — 0,5 склянки, цукати — 0,5 склянки, лимонний сік — 4 ст. ложки, ванілін — чверть пакетика, сода — 0,5 чайної ложки, цедра з половини лимона.
Масло розтерти, жовтки розтерти з цукром, з’єднати з маслом, добре вимішати все разом, додаючи поступово сік лимона. Додати борошно й молоко, ванілін, цедру, дрібно нарізані мигдаль і цукати, соду. Білки збити, обережно замісити тісто, викласти тісто у форми, змазані маслом й обсипані сухарями або манною крупою. Відразу ставити у добре нагріту духовку на середній вогонь. Форми краще брати невеликі. Випікати 40-50 хвилин, перевіряючи готовність дерев’яною шпичкою. Готову паску вкрити глазур’ю, посипати горіхами й цукатами. З наведеної кількості продуктів виходить одна паска середніх розмірів.
Паска подільська
50 г дріжджів, 1,5 л молока, 1 кг борошна, 10 жовтків, 1 склянка цукру, 300 г вершкового масла, 2-3 ст. ложки соняшникової олії, 100 г родзинок, 100 г цукатів, сіль за смаком.
Розведіть дріжджі в теплому молоці, всипте трішки борошна і поставте в тепле місце на 3-4 години. Опісля решту борошна насипте у велику миску і влийте готову опару. Жовтки розітріть з цукром, розтопіть вершкове масло і додайте до основної маси. Також додайте олію та сіль. Замісіть тісто і поставте в тепле місце, щоб підійшло. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвічі, вимісіть його, додаючи родзинки та цукати, поки не перестане липнути до рук. Далі розкладіть тісто в змащені олією форми, заповнюючи їх на одну третину. Зверху можна прикрасити виліпленими з тіста хрестиками, квіточками, листочками тощо. Коли тісто підніметься і заповнить усю форму, слід змастити його збитим яйцем, поставити в духовку, розігріту до 180-2000 С, і випікати близько 50 хвилин. Готовність перевіряйте тоненькою дерев’яною паличкою: якщо витягнута паличка залишиться сухою, паска готова. Після випікання паски повинні вистояти у формах 2-3 години, після чого їх обережно струшують і викладають на рушник.
Паска княжа
На 1 кг сиру: 5 сирих яєць, 200 г вершкового масла, 400 г сметани, 200 г подрібнених родзинок, мигдаль, цукор, ваніль, кориця - за смаком.
Сир перетріть з маслом, яйцями та сметаною, викладіть усе в каструлю, поставте на вогонь, постійно помішуючи дерев’яною кописткою. Коли на поверхні з’являться перші бульбашки, зніміть з плити, поставте на підготовлений лід і продовжуйте розмішувати, поки маса повністю не охолоне. Після цього додайте всі інші інгредієнти за рецептом, добре вимісіть, викладіть у форму для паски і залиште під гнітом на добу.
Паска звичайна
6 склянок борошна, 2 склянки молока, 12 яєць, 0,5 склянки розтопленого масла, 1 склянка цукру, пакетик ванілі.
Борошно просіюють, і одну його третину заварюють гарячим молоком. Після охолодження тісто розмішують, щоби не було грудочок, і дають підійти. Потім додають туди розтерті до білого кольору яйця, всипають решту борошна, добре вимішують.
Тісто добре підбивають і викладають у змащені форми на половину її висоти. Форми можуть бути різної конфігурації – круглі, чотирикутні, високі й низькі.
Відтак форми з тістом ставлять у тепле місце. Як тільки тісто підійде і займе весь об’єм форм, їх ставлять до гарячої духовки на півтори години.
Паска звичайна-2
Розвести в теплому молоці дріжджі (50 г), додавши по 1 ст.л. борошна та цукру. Коли забродить, вилити в миску з борошном (0,5 кг), додати розтерті з цукром (100 г) до білого жовтки (4 шт.), посолити (0,5 ч. л.) і замісити. В кінці додати розтоплений маргарин чи масло (100 г), ще помісити, щоб жир добре увійшов у тісто, накрити і поставити в тепле місце. Коли знову зійде, перемісити, викласти в форму, дно якої вистелене промащеним папером, наповнивши її на третину. Тісто знову має підійти, тоді змастити його яйцем і випікати в гарячій духовці (190-2000 С) приблизно годину. Якщо верх підгорає, покладіть на нього паперовий кружечок, змочений водою. За потреби подивитися до тіста, що випікається, духовку відчиняйте дуже обережно, не стукайте, бо це позначається на пишності виробів.
Сирна паска
Як і звичайна, готується теж лише раз на рік. Щоб вона була смачною, сир треба брати дуже свіжий, добре віддушений.
Паска - з родзинками. Розтерти послідовно 800 г свіжого перетертого сиру, 3-5 круто зварених жовтків, 200 г вершкового масла, 200 г сметани, 1 склянку цукру. Додати 0,5 склянки родзинок, 2 пакетики ванільного цукру. Добре вимішати, викласти в мокру серветку, тоді у форму під гніт. Поставити в холодне місце на добу.
Паска боярська
800 г сиру протерти крiзь сито, змiшати з 2 склянками збитих вершкiв, додати близько 2 склянок цукрового пiску, трохи ванiлiну, 300 г розтертого вершкового масла, 2 сирих жовтки i вимiсити до одержання гладенької маси, поклавши насамкiнець 100 г подрiбнених цукатiв. Потiм викласти в пiдготовлену форму i поставити пiд гнiтом на 10-12 годин у прохолодне мiсце.
Можна обкласти паску фарбованими яйцями.
Глазур для паски
Цукор — 0,5 склянки, вода — 1/5 склянки, лимонний сік — 1-2 ст. ложки або лимонна кислота — 1/8 ч. ложки (розчинена у 2 ст. ложках води).
Цукор насипати у невелику миску, залити водою, нагрівати на вогні доти, доки не розчиниться. Варити сироп 5 хвилин, охолодити до кімнатної температури (якщо при охолодженні цукрова маса починає застигати — сироп переварений. В цьому випадку потрібно додати 2-3 ст. ложки води й швидко розмішати їх з сиропом) й розтерти у мисці або ступці, додаючи потроху 1-2 ст. ложки лимонного соку або лимонної кислоти доти, доки сироп не побіліє і не стане густим. Готовою глазур’ю вкрити паску, зверху посипавши товченими горіхами або цукатами.
Можна зробити шоколадну глазур, додавши 2-3 ст. ложки натертого шоколаду, або апельсинову, додавши цедру апельсина й столову ложку апельсинового соку. Можна додати 1 ст. ложку рому або підфарбувати глазур ложкою сиропу з варення. Дуже гарно виглядатиме, якщо спочатку поллєте паску білою, а потім кольоровою глазур’ю.