|
Останній місяць весни надзвичайно щедрий на свята. Спочатку відзначаються Першотравень, День Перемоги, далі - День Матері, сім’ї, День перепоховання Т.Г. Шевченка. Серед цих свят і День слов’янської писемності і культури, що припадає на 24 травня. За церковним календарем цього дня вшановують Рівноапостольних Кирила і Мефодія, що ввійшли в історію як великі сини людства, просвітителі слов’янські.
Походженням брати з багатої грецької сім’ї з міста Солунь (тепер Фесолоніки), здобули гарну освіту, мали хист до наук. Костянтин викладав у Константинопольському університеті, а Мефодій за призначенням цісаря керував слов’янами однієї з провінцій Македонії. З 863 року брати жили у Моравії (на запрошення князя Ростислава) та Пананії, де князь Коцел виявив прихильність до слов’янського письма і де було створено пам’ятку слов’янського права - «Закон, судний людям».
Перед початком місіонерської діяльності Кирило розробив і впорядкував слов’янську абетку. Брати переклали слов’янською мовою грецькі церковні книги, створили й оригінальні твори.
Кирило і Мефодій засіяли слов’янську ниву зернами писемності, яка вже 12 століть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов’янською писемністю пов’язано зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов’ян часів Київської Русі.