|
|
| Щедро колоситься нива козацького полковника Івана Грицая |
Багатий урожай - 50 центнерів з кожного зі ста гектарів озимої пшениці отримав господар козацького хутора Порохня Іван Грицай.
Щедрою видалась цьогорічна нива, тож кормові культури, овочі та баштан яріють густою зеленню, наливаються соками родючої української землі, обіцяючи козацькому полковнику повні засіки. Не перший рік земля платить господарю щедрістю за натхненну працю й радість, з якою він оре, сіє, ростить урожай. А ще за уміння та знання, бо чи не на кожному полі Іван Миколайович застосовує нові технології, сучасні машини, добирає для посіву найкращі сорти сільськогосподарських культур.
До Грицая за досвідом їдуть не лише з навколишніх областей, а й з усієї України, бо ж і зернові, і кормові культури, й овочі, й фрукти у нього найкращі. Нещодавно приїздив фермер з далекої Голландії. Кілька днів разом з Грицаєм вставав до світанку, об’їжджав угіддя, сади й сінокоси в околицях Порохні, слухав солов’я в Грицаєвих садах, милувався світанками на берегах його ставків, дивувався порядком на фермах. Найбільше здивування гостя з Європи викликали не ноу-хау, які застосовує український колега, а той розмах, з яким Іван Грицай господарює. «Це ж справжня сільгоспкорпорація», - підсумував побачене голландець.
Здивувати європейського фермера було чим. У Грицая понад 1100 гектарів землі, тваринницькі ферми й інкубатор, кілька зариблених ставків, 200 гектарів саду, електростанція, автозаправна і машинотракторна станції. Цього року в структурі господарства з’явився виноградник. До сонця тягнуться три тисячі кущів лози вісімнадцяти сортів.
Та чи не найбільша гордість Грицаїв - ферми. Їх кілька: на свинофермі утримується сто свиней, а на птахо - три тисячі елітних гусей, стільки ж качок і курей, а ще молодняк. Уже цього року фермер планує довести поголів’я гусей до шести тисяч. Поповнення - пухнасті гусенята - вже бігають на подвір’ї інкубатора.
Щороку фермерське господарство Івана Грицая продає близько 500 тисяч молодняка, і попит на нього постійно зростає, адже головне правило для фермера - якість роботи і якість продукції.
Полковник Українського Реєстрового Козацтва Іван Грицай накопичив величезний досвід господарювання. Починав він у Порохні з того, що одна за одною придбав більше 30 покинутих господарями хат. Це житло він безкоштовно передав робітникам, які працюють у фермерському господарстві чи постійно, чи сезонно. Якби не Грицай, Порохні вже давно не було б на географічній карті району, а навколишні землі, скоріше за все, заростали б бур’янами, як сотні гектарів у багатьох господарствах.
З раннього ранку до пізнього вечора господарює на хуторі, заснованому запорізьким отаманом, Іван Грицай. Козацький дух цієї землі надає сили й наснаги полковнику Українського Реєстрового Козацтва. Та ще віри - у власні сили, у майбутнє незалежної держави.