У столичному Палаці мистецтв “Український дім” велелюдно відбулися збори понад 20 громадських організацій і політичних партій національно-патріотичного спрямування – Всеукраїнська народна рада – під гаслом “Захистимо Україну!”
Якщо не розмовляєш мовою, на території якої проживаєш, ти – або загарбник, або гість, або дебіл. Цю істину великого мудреця процитував у своєму виступі на народній раді український поет – єврей Мойсей Фішбейн. Він міг би безбідно працювати-творити в Ізраїлі, та йому потрібна Україна. Її і народ український, його мову він полюбив і себе пов’язав із ними назавжди.
Наша інтелігенція, незалежно від національного походження, котра була присутня в переповненій залі “Українського дому”, схвально сприймала патріотичні виступи з трибуни, добре розуміючи, що мова – це інститут Державності. І хто зазіхає на українську мову – зазіхає на Українську державу, яка нині – в небезпеці. І це чи не найстрашніший час в українській історії, говорили речники, ми вимріяли-вибороли незалежність, та вона під великою загрозою – економічно, політично, культурно, інформативно.
Голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” Павло Мовчан проаналізував сучасну кризову ситуацію в усіх сферах життя України, торкаючись особливостей нашої багатостраждальної історії. З Російської імперії ми вийшли знесилені, наголосив промовець, але поневолювач залишився з нами і в нас владарює: загарбав наш ринок, здійснив антиконституційний переворот, перетворивши Україну, без дозволу народу, на парламентсько-президентську державу, прагне пошматувати нашу цілісність федералізацією, подвійним громадянством і подвійною мовою, призвести до моральної і духовної деградації людей.
Закони майже не діють, окупована іноземцями преса, реклама, в інформаційному просторі панує чужа ідеологія, мова. Проросійські сили в нашій країні діють, звісно, не без втручання російської Думи. Козачки з Росії заполонили Крим, розпалюють там національну ворожнечу, керують. Ми ж інертно мовчимо або підігруємо недругам, які купують наших несвідомих, непросвітлених пенсіонерів, молодь.
Безладдя, хаос, агресія, випади проти Президента уже стали звичними й безкарними, проводиться тотальний геноцид проти української нації. Страшно, що ідеали Майдану втрачаються, влада не діє, росте невдоволення до Президента, котрому повірили й обрали його люди.
Щоб захистити Україну, треба консолідуватися усім мислячим націонал-патріотам під проводом Президента. Це – останній шанс. Така думка постійно звучала у виступах учасників зборів.
Майдан був початком. Далі – усе залежить від наших рішучих й активних, цілеспрямованих дій. Доволі балачок, плачів, ридань від того, що споконвіку нас грабує сусід, висмоктує наш потенціал – духовний і культурний, інтелектуальний, економічний. Тепер слід ні в кого й нічого не просити, навіть не пропонувати (це – марнота), а вимагати! Як у цивілізованому світі: громадський рух – велика сила, що впливає на рішення уряду і всебічно контролює його.
Необхідно усе брати у свої руки: створити новий націонал-демократичний рух і єдину потужну Всеукраїнську національну партію, що її з’їзд планується провести у вересні. І запропонувати усім існуючим українським патріотичним партіям улитися в неї. Форум Всеукраїнської народної ради має бути постійно діючим, із залученням нових учасників, зі своїм координаційним штабом. При цій організації треба створити і Всеукраїнську молодіжну раду.
Об’єднана громадська організація повинна проводити марші протесту, пікетування, мітинги, особливо на честь пам’ятних дат Української незалежної держави, вимагаючи від уряду конструктивних змін на краще, української домінанти у всіх сферах, професійних керівних кадрів зі знанням державної мови, націоналізації усього інформаційного простору, преси, культури, освіти, підтримки рідної православної церкви, відновлення графи “національність” у паспортах громадян України, створення могутньої національної гвардії, яка захищатиме українські права в Україні.
Від уряду, Президента вимагати прийняття й виконання повноцінного і справедливого Закону про українську державну мову в Україні, створення сильного Гетьманату на чолі з Президентом, котрий усуватиме усі негативні прояви втручання сусідів у наші справи і незаконні перебування їх на території України, зокрема й козачків з Росії у нашому Криму. Вимагати, щоб не виконані досі заповіти Майдану були виконані! Зробити все, щоб Україна стала Українською!
…І чуючи розумні виступи Дмитра Павличка та Юрія Іллєнка, Анатолія Погрібного і Ганни Скрипник, Івана Зайця та Лілії Григорович, Володимира Яворівського та Василя Червонія, Віталія Карпенка і Сергія Фоменка.., дізнавшись, що ця грандіозна акція проводиться під егідою Всеукраїнського товариства “Просвіта” і Національної спілки письменників, поділяючи велике духовне піднесення присутніх, яких благословив єпископ Димитрій з УПЦ Київського патріархату, бачачи, з яким хвилюванням, стоячи усі слухають “Козацький марш” і співають “Гімн України” і “Боже єдиний”, - я та багато інших відчули, як міцніють упевненість, віра, надія на те, що Україна таки буде Українською!