|
|
| Хрест в пам’ять жертв батуринської трагедії |
Імперська ж влада надовго “забула” про Батурин, “непомічаючи” великої зацікавленості його історією. Саме ім’я гетьмана Івана Мазепи наводило на неї жах.
Великими зусиллями місцевих активістів “крига скресла” і в 1975 році в селищі відкрили краєзнавчий музей у Будинку Генерального Суду, пам’ятці архітектури кінця 17 століття.
|
|
| Палац Кирила Розумовського |
Проголошення незалежності нашої держави в 1991 році дало можливість офіційно переглянути роль Батурина в історії України. З метою збереження пам’ятних місць, пов’язаних з історією українського козацтва та гетьманства, Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 року № 445, комплекс пам’яток Батурина було оголошено державним історико-культурним заповідником “Гетьманська столиця”, що стало першим кроком у відновленні історичної справедливості щодо Батурина. До його складу увійшло 39 об’єктів – унікальних по значенню пам’яток історії, архітектури, природи. Охоронні зони заповідника 57 га. На превеликий жаль, упродовж століть пам’ятки матеріальної культури доби Гетьманщини на батуринських теренах цілеспрямовано знищувалися. До сьогодні збереглася, мабуть, тисячна доля – і тим більша їх цінність.
До складу заповідника входить ряд об’єктів, пов’язаних з гетьманом Іваном Мазепою, котрий близько тридцяти років жив у Батурині, двадцять один із них – як гетьман України. За триста років спланованого та систематичного нищення всього, що пов’язане з іменем Івана Мазепи, від приміщень, які споруджував гетьман, залишились археологічні пам’ятки. Трагедія 1708 року зробила Батурин “еталонною” археологічною пам’яткою доби Гетьманщини, культурний шар якої за ступенем насиченості не має рівних і, навіть на першій стадії вивчення, привертає увагу всього світу.
|
|
| Воскресінська церква |
У переліку об’єктів заповідника – палац гетьмана України Кирила Розумовського, збудований за проектом видатного англійського архітектора Чарльза Камерона, який є справжньою перлиною архітектури, єдиним творінням автора на території України; Воскресінська церква – усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського; Батуринський Миколо-Крупицький монастир, заснований ще в домонгольський період на місці явлення ікони Святого Миколая, який набуває особливого значення з проголошенням Батурина гетьманською резиденцією і з яким тісно пов’язані життя і діяльність таких видатних діячів доби Гетьманщини, як Феодосій Гугуревич, Гедеон Одорський, Дмитро Туптало, Іван Мігура, Іван Домонтович, Володимир Сокальський; Будинок Генерального Суду Лівобережної України, який на початку 18 ст. гетьман Іван Мазепа передає у приватну власність генерального судді Василя Кочубея; старовинний ландшафтний парк, заснований на початку 18 ст. Василем Кочубеєм на базі природної діброви, вікові дуби якого були свідками багатьох історичних подій.
Фондова колекція заповідника складає 15 тисяч музейних предметів, кожний з яких має свою історичну та краєзнавчу цінність. Унікальною є археологічна збірка заповідника, на основі якої планується найближчим часом Музей археології Батурина. Чисельна збірка творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, нумізматична колекція, колекція стародруків, ікон.
Серед найбільш цінних експонатів, які входять до фондової колекції – це частини надгробного пам’ятника гетьману К.Розумовському (скульптор І. Мартос, поч. XIX ст.); ікона на мідній пластині з образом Божої Матері з Немовлям, робота майстрів Києво-Печерської лаври, XVII ст., (знайдена в ході археологічних розкопок); ікона Ісус Христос Вседержитель, (кін. XVII ст.); срібні талери, карбовані у Базелі 1622 р., (знайдені в ході археологічних розкопок); ікона “Богоматір” (кінець XVII ст.), яку за переказами, було подаровано гетьманом Іваном Мазепою одній із церков Жовківського району Львівської області; козацькі люльки, порохівниці, козацькі пістолі, пояс з посрібленням, знайдений під час археологічних розкопок; частини від гармат XVII-XVIIІ ст. та багато інших.
Сьогодні, коли за ініціативи Президента України Віктора Ющенка, який вже п’ять років послідовно відроджує історію та пам’ятки Гетьманської столиці, розпочалися наймасштабніші за всю історію Батурина реставраційні роботи на пам’ятках Батуринського історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” з метою створення музейного комплексу, який би гідно і всебічно розкривав найславетнішу сторінку нашої історії – добу Гетьманщини.
Зі сторінок газети «Україна козацька» звертаємося до небайдужих українців, всіх, хто має можливість передати заповіднику експонати (а може кошти на їх придбання), зробити свій посильний внесок у збереження та популяризацію Гетьманської столиці.