|
Штаб міського і районного товариств Українського Реєстрового Козацтва, що розміщується в старовинному будинку на одній з багатолюдних вулиць Лубен, у місті знає багато хто. І не лише тому, що отаман лубенського полку Олексій Лапко взяв під свій дах профспілки, раду ветеранів, спілку чорнобильців, а й тому, що сам він постать помітна й шанована. Все життя Олексій Григорович пропрацював у міліції, у званні підполковника пішов у відставку, а нині очолює приватне підприємство „Заріччя”. Він голова правління фонду „Ветеран” і міської спілки ветеранів прикордонних військ.
До берегів козацького духу йшов свідомо, відшукуючи в генетичній пам’яті роду моральні орієнтири, що не дали схибити зі шляху людяності і порядності.
Виховання саме цих чеснот Олексій Григорович і вважає головним своїм завданням у козацтві, до якого слідом за отаманом прийшли колишні правоохоронці, його друзі.
З 2004 року Олексій Лапко входить до координаційної ради з питань розвитку козацтва при районній адміністрації, він заступник голови ради. Допоки хтось розмірковує та розплановує роботу, отаман реєстрового полку іде в народ, словом і ділом агітує за відродження козацтва. Ось і нещодавно провів зустріч з класними керівниками шкіл району, яка проходила у селі Березоточа, розповідав про діяльність УРК, значення та роль сучасного козацтва у суспільному житті. Полковник УРК - частий гість і в бухгалтерському та лісовому технікумах, інших навчальних закладах. Налагоджує співпрацю з ліцеєм села Засулля, неподалік якого й відбулася історична битва козацько-селянської армії на чолі з Наливайком проти поляків.
Як людина військова, Олексій Лапко, який багато років був начальником служби охорони, любить порядок і дисципліну. Мабуть, тому фірма „Заріччя” спеціалізується на охоронній діяльності. Більше ста козаків, які тут працюють, охороняють райадміністрацію, центр зайнятості, колгоспи, ринки тощо. Усі козаки у формі, тож де не з’являються, на них звертають увагу, форма дисциплінує оточуючих.
Олексій Лапко розробив цілу програму з наведення порядку на вулицях міста і навколишніх сіл, деякі з них від Лубен через річку. Написав листа меру Василю Коряку. Пропозиції отамана розглядаються і, скоріше за все, будуть прийняті.
Розуміння й підтримку козацький отаман має не лише від мера, а також його першого заступника Миколи Ковінського, голови райдержадміністрації Василя Кулика, голови райради Володимира Шостака, яких якщо не сьогодні, то завтра бачить у козацтві. Багато хто з керівників знають про свій козацький родовід, свято бережуть сімейні традиції й готові прислужитися сучасному козацтву.
Етап становлення міського козацького товариства уже позаду, на порядку денному створення лубенської дивізії, яку б очолив, за думкою Олексія Григоровича, керівник міста чи району. Це було б і престижно для Лубен, як історичного центру лубенського полку, що прославив себе у визвольних змаганнях 1648-1649 років, і корисно. Бо із створенням такої дивізії, говорить Олексій Григорович, скоріше б вирішилося питання організації козацької кінноспортивної школи, присвоєння селам Біївці, Єнківці, Іськівці та іншим статусу козацьких, бо такими вони є історично й ментально.