|
|
Щоб якось втамувати духовну спрагу, збагатити хоч на цалю свій інтелект, багато хто прагне до сакральних місцин, туди, де б’ють життєдайні джерела. Таких місць в Україні чимало… Назвемо лиш окремі з них: Трахтемирів серед Канівських гір, Святі гори на Сіверському Дінці, заповідні Шацькі озера на Волині, Зарваниця на Тернопільщині, історичне урочище Бузький Гард на р. Південний Буг і, звичайно, запорізька Хортиця.
Острів Хортиця – прадавня і свята українська земля, сива історія якої сягає тисячоліть, витоків світової цивілізації, що ведуть до легендарних першодержав – Аратти (6200 тис. років до н.е.), Оріяни (середина 2 тис. до н.е.) і трохи пізніше (XVI-XVIII ст. н.е.) першої козацької республіки – Запорозької Січі (духовною столицею і військовим центром якої і була Хортиця).
Велика енергетична сила таїться у цій землі… Першу писемну і доволі промовисту згадку про острів Хортиця знаходимо у праці візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного “Про управління імперією” понад тисячу років тому (відтоді Хортиця вже не зникає зі сторінок літературних пам’яток). Автор пише про цей острів як про потужну сакральну місцину.
На Хортиці були одні з найголовніших як давньо-слов’янських, так і праслов’янських святилищ (II-I тис. до Р.Х.).
Щодо індоєвропейських коренів Хортиці, то не Шумер (Межиріччя, Вавилон) чи Єгипет, Ассирія дали початки людської цивілізації - державності. Саме Нижнє Придніпров’я (Надпоріжжя) було прабатьківщиною аріїв.
З метою збереження пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва, постановою Кабінету Міністрів від 06.04.1993 р. створено Національний заповідник, до якого включені території Хортиці та прилеглих островів.
|
|
Згідно із законом “Про охорону культурної спадщини” (зі змінами від 16.12.2004 р.) Національний заповідник “Хортиця” повинен охоронятися як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим функціонування. Так-то воно так… Тільки насправді сьогодні виходить інакше.
З легкої руки запопадливих правителів у недавньому минулому були затоплені водосховищами пороги і Великий Луг. Сьогодні площа острова становить 2386,86 га. У плані він витягнутий більш як на 11 км, а завширшки 2,0 - 3,0 км. Центральна його частина платоподібно піднята (найвища відмітка – 65,5 м). Неприступні урвисті (в окремих місцях до 40 м) скелі оконтурюють острів з півночі і заходу.
Прикро, але за останні три-чотири десятиліття на заповідній території острова зникли незрівнянної краси рослини. А росло тут у степових урочищах та плавнях до 1115 видів рослин. Сьогодні 69 видів є реліктовими й ендемічними, а 11 видів потрапили до Червоної книги.
І птаства, і звірини вистачало – до 160 видів. Нині 27 видів тваринного населення острова стали рідкісними й такими, що перебувають під загрозою зникнення та занесені до Червоної книги України (передусім комахи і птахи).
Відносно незайманою сьогодні залишилась хіба що біота плавнів на півдні острова. Це те, що маємо сьогодні від славного Великого Лугу, який запорожці любовно звали своїм батьком.
Сьогоднішній ландшафт Хортиці є класичним прикладом інтегрованої природно-культурної системи, в якій поряд з природними елементами співіснують історико-культурні (кургани, ділянки історичного культурного шару тощо). У ньому закарбувалась пам’ять про минуле, у ньому живі добро, мораль, інтелект.
Тобто ландшафт загалом можна трактувати як систему асоціативну, інтегральну, в основі – природну, водночас історичну. До речі, подібне розуміння ландшафту відображене в Європейській ландшафтній конвенції, прийнятій під егідою Ради Європи та ратифікованій недавно Верховною Радою.
Якщо природа є основою матеріального (біологічного) життя людини, то культура, історія народу створюють його духовні засади. Тому матеріальне і духовне життя людини як біоістоти і соціуму невіддільні, їх не можна відокремити.
Закономірно (і сліпому видно): де знаходяться і ще збереглися найцінніші та наймальовничіші місцини, там закопана пуповина історичної минувшини народу, пишаються своєю позолотою церковні бані, чути голоси наших пращурів, що зринають з високих могил і курганів.
Законом “Про природно-заповідний фонд України” (статті 6 і 7) території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, віднесені до земель природоохоронного та історико-культурного призначення і підлягають комплексній охороні.
Так от, згаданою вище постановою Кабінету Міністрів до Національного заповідника “Хортиця” включені саме такі території та об’єкти. Зокрема, власне Хортиця та прилеглі до неї острови і скелі: Байди, Дубового, Розтьобіна, Три Стоги, а також урочище Вирви на правому березі Дніпра в м. Запоріжжя.
На виконання пункту 3 цієї постанови Мінкультури мало провести ще в 1993 р. інвентаризацію об’єктів, комплексів і господарств, що знаходяться на території заповідника, і разом з відповідними міністерствами, відомствами, організаціями та Запорізькою облдержадміністрацією вирішити питання про передачу їх заповіднику та відселення з його території сторонніх організацій (зокрема, Інституту механізації тваринництва – і таке бувало!). Не виведені також за межі заповідника поля фільтрації міськводоканалу, розташування яких на о. Хортиця суперечить вимогам Водного кодексу.
Донедавна близько 30 га острова були самовільно зайняті місцевими жителями під городи. Один із тутешніх аборигенів, переказують, взяв і побудував для власних потреб… теплицю. Площею не більше й не менше 240 кв. м. Іще один “цінитель” природи у самому центрі заповідника звів собі гараж на 48 кв.м.
Для таких і подібних випадків (приміром, на Південному березі Криму чи у Шацькому поозер’ї, у приміській зеленій зоні Києва) час уже застосовувати статтю 212 Земельного кодексу.
Згідно з частинами 1 і 2 цієї статті самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі та землекористувачам без відшкодування затрат. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні діянки. Добре сказано.
Тільки в частині 3 статті зазначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду. І саме тут проблема. Бо, як відомо, у нас все купується і продається, разом з найбільш корумпованими служителями Феміди, які, користуючись “верховенством права”, правлять (за винагороду) беззаконня.
Загалом, на острові Хортиці проживає до півтори тисячі місцевих жителів. А ще приїжджі. Чому, власне, Хортиця у Запоріжжі не може мати статус, як Труханів острів у Києві, де житлове будівництво заборонене?
Та, здається, крига скресла… Рішенням сесії Запорізької міської ради від 9 листопада 2005 р. Національному заповіднику “Хортиця” передані земельні ділянки загальною площею 2359,34 га, в тому числі 260,6 га сторонніх землекористувачів.
А тепер щодо будівництва мостових переходів та автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжя.
На “божий суд” було представлено в основному чотири варіанти проходження магістралі. Один з них уже відкинутий. Автотраса планувалася у південній частині острова через плавні, від яких залишилось 347 га. Це останки колишнього Великого Лугу.
Інший варіант – обхідний, на південь від Хортиці. У грізні роки Великої Вітчизняної війни тут силами переважно жінок був збудований дерев’яний міст, який з часом згнив і зруйнувався. Але сьогодні цей варіант, можливо, найбільш екологічний для міста Запоріжжя, бо виводить на об’їзну дорогу основну частину транзитного транспорту, виявився занадто дорогим.
Вибрано четвертий варіант – через Хортицю, нижче мостів Преображенського, як найдешевший з точки зору вартості. Планується здійснювати будівництво в межах існуючого транспортного коридора з наступним його розширенням.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів “Про затвердження техніко-економічного обгрунтування будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі” від 23 квітня 2003 р. протяжність траси становитиме 9,1 км, у тому числі мостів: через р. Дніпро – 660 м, р. Старий Дніпро – 260 м. Кошторисна розрахункова вартість будівництва – всього аж 1756303,36 тис. грн.
А розпорядженням того ж Кабінету Міністрів від 28.10.2004 р. “Про затвердження проекту і титулу будови автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі” загальна кошторисна вартість будівництва цієї автомагістралі становить 1903,6 млн грн! Тож плани широкомасштабні, прямо як у Грицька Нечоси (Потьомкіна). Тільки, як у народі мовиться: дай Боже нашому теляті вовка з’їсти. Цього літа, за інформацією генерального директора Національного заповідника “Хортиця” Костянтина Сушка, краєзнавця і патріота, спеціалісти заповідника завершили дослідження гігантського святилища доби бронзи, що знаходиться якраз на трасі можливого проходження автомагістралі. Що тут скажеш? Якщо лукава Історія дозволила затопити осереддя козацької (а також індоєвропейської) духовності, то Мудрість (розум плюс мораль) і Совість (совість – страх перед Богом), гадаємо, не дозволять вчинити руйнацію Хортиці. Банально, але факт: так само як кожен з нас береже пам’ять і могили своїх батьків, так і нація, етноси шанують свої історичні святині. Але треба, щоб кожен, будучи представником свого народу, беріг ці святині, як узагальнений образ, незалежно від місцезнаходження чи будь-якого “історичного зрізу”. Таким чином, втративши природне та історичне середовища, Хортиця не матиме свого Великодня.
15 вересня минулого року в Запоріжжі на виїзному засіданні робочою групою підписаний меморандум щодо спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємців, наукових, проектних та інших установ і організацій, громадськості, спрямованих на забезпечення збереження та дальшого розвитку Національного заповідника “Хортиця”.
Згідно з цим меморандумом Президент України Віктор Ющенко доручив Кабінету Міністрів продовжити розпочате будівництво автотранспортної магістралі з новими мостовими переходами у раніш прийнятому створі (тобто поряд з існуючими мостами) за умови будівництва в перспективі південного залізнично-автомобільного мосту через Дніпро з урахуванням перенесення на нього усього руху залізничного транспорту, який зараз рухається через Хортицю. З цією метою у держбюджеті на 2006 рік передбачалося закласти щонайменше 233,1 млн гривень.
Автомагістраль та мостові переходи мають стати окрасою Хортиці та міста Запоріжжя. Передбачається їх художнє оформлення… Виходить красиво, як годиться. Та все-таки, чи будуть вовки ситі і вівці цілі?
Задля збереження унікальних природних пам’яток у порожистій частині р. Дніпро і на виконання указу Президента України від 29.04.2005 р. “Про невідкладні заходи щодо розвитку Національного заповідника “Хортиця” Мінприроди запропонувало передбачити в проекті Державної програми розвитку Національного заповідника “Хортиця” на 2006-2010 роки заходи щодо забезпечення додержання режиму охорони природних комплексів та об’єктів території заказника (зокрема, встановлення інформаційно-охоронних і межових охоронних знаків, інформаційних щитів тощо).
На виконання Закону “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки” Указом Президента України “Про створення національного природного парку “Великий Луг” 10 лютого 2006 р. на території Василівського району Запорізької області створено НПП “Великий Луг” площею 16756 га.