Того ж року на Софіївському майдані міста Києва, біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, за рішенням Великої ради Українського козацтва та ради представників козацьких громад України Гетьманом України проголошено нащадка старовинного козацького роду Президента Віктора Ющенка. Віктор Ющенко дав доручення підготувати проект Національної програми розвитку Українського козацтва. В рамках цього проекту ми, козаки одного з найдавніших козацьких поселень на Полтавщині, нині села Дмитренки, вносимо свої пропозиції.
На наш погляд, дуже суттєвим недоліком Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва є її виключно історико-військово-патріотично-господарська замкнутість.
Програма перебуває в полоні книжних традицій і, по суті, довершує розгром Козацтва як форми державного самоврядування, розпочатий окупантами України, котрі перетворили сучасних, чудом вцілілих після повального винищення, українських козаків на таких собі любителів та хранителів козацьких традицій.
Вилущено один з головних стержнів козацтва: козацьке (цивільне, громадське, виборне) самоврядування. Адже козацька Україна хоч і часто воювала, проте мала й свій козацький цивільний адміністративно-територіальний устрій і добре розвинуту систему самоврядування від хутора до гетьманської столиці.
Разом з тим сліпо копіювати чи наслідувати самоврядні та державні органи управління Запорізької Січі, Гетьманської держави Богдана Хмельницького, Української Народної Республіки та гетьманату Павла Скоропадського аж ніяк не варто.
Але взяти краще з тих традицій ми просто зобов’язані. Бо корені наші в Січі, Козаччині, Козацькій Україні, Гетьманській державі… І даремно ми приміряємо затісний для України фрак західних демократій, парламентських та президентських республік. Тому пропонуємо невідкладно розбудовувати всеукраїнську систему Цивільного українського козацького самоврядування (самоуправління).
Оскільки саме Полтавщина, територія, здавна заселена козаками Запорозької Січі, в період з 1648 до1782 року була центром Гетьманської України, тобто Першого Гетьманату, а в 1918 саме полтавці знаходилися серед організаторів Гетьманату і на ключових постах гетьманської адміністрації Павла Скоропадського, тобто Другого Гетьманату, то нам і на роду написано стати біля витоків Третього Гетьманату Віктора Ющенка. Ми, на Полтавщині, до цієї роботи вже приступили.
Вочевидь, що відродитися Цивільне козацьке самоврядування має поки що спочатку в козацьких регіонах, селах і хуторах України. Хоч їх і лишилося небагато, бо дуже вже заповзято винищували окупанти українське козацтво, зносили з лиця землі хутори й села, однак всіх винищити не вдалося. Тому мова може йти спочатку про Полтавську, Черкаську, Вінницьку, Кіровоградську, Чернігівську, Дніпропетровську, Донецьку області… Хоч острівки козацьких поселень є по всій Україні та за її межами.
Сучасна структура місцевого козацького самоврядування не має потреби сліпо копіювати воєнізовану структуру управління за часів Запорозької Січі, Хмельниччини чи Гетьманщини, адже нині Українська держава не є повністю козацькою і не перебуває у стані війни.
Водночас вона має бути зручною для управління життям і діяльністю української козацької громади в епоху складного становлення українців як нації.
Важливим об’єднавчим фактором Цивільної української козацької адміністрації є те, що на управлінські посади отаманів у системі українського місцевого козацького самоуправління можна призначати козаків усіх без винятку козацьких організацій України.
В нашій Полтавській області, наприклад, є отамани, призначені з реєстрового козацтва, Всеукраїнського козацького війська, Азово-Чорноморського козацького війська, нащадки запорозьких козаків, навіть родом з Донських козаків.
Цивільна українська козацька адміністрація від села до міста матиме свої козацькі курені, сотні (в перспективі - коші, полки) будь-яких козацьких громадських організацій, що зареєстровані на терені тієї чи іншої адміністративної одиниці.
Сучасну українську козацьку громаду (УКГ) можна структурувати на кілька рівнів самоврядування. Найменшою, але найзручнішою для управління адміністративно-територіальною одиницею УКГ є хутір, тобто поселення або частина вулиці до 5 хат (садиб). Далі йдуть - козацькі десятихатки (рій), вулиці (чоти), села, селища, райцентри (повіти), регіони, області і, нарешті, гетьманство (козацька держава).
Відповідно в структурі козацького самоврядування як адміністративні управлінські структури можуть діяти хуторські та сільські козацькі управи, районні (міжрайонні) та обласні козацькі адміністрації (канцелярії).
Надзвичайно важливо те, що в цивільній козацькій адміністрації всіх рівнів можуть і повинні працювати козаки всіх вікових груп і жінки-козачки, що багато важить для кількісної та якісної розбудови козаччини зокрема й України взагалі.
У Полтавській області цивільна українська козацька адміністрація розробила своєрідний табель козацьких цивільних посад, відповідних козацьких звань та знаків розрізнень. Спеціальні цивільні звання козацького самоврядування при висуненні козаків на відповідні посади присвоюють відповідні хуторські, сільські, районні та обласні козацькі ради (кола, збори, віче) або Ради отаманів. Жовто-блакитна стрічка з помаранчевим кантом символізує українську державність козацького самоврядування.
Практика носіння цивільними державними службовцями та службовцями місцевого самоврядування спеціальної форми не новина, вона існувала за гетьманщини, є навіть нині в президентських адміністраціях, у кількох управліннях обласних державних адміністрацій усіх рівнів і показала свою дієву необхідність і зручність як для службовців, так і для відвідувачів управлінь.
Для козацького самоврядування форма органічно необхідна не лише як данина традицій, але і як дисциплінуючий та організаційний фактор.
Рекомендую поширити практику впровадження цивільного українського козацького самоврядування на всю Україну в регіонах, де компактно проживають козаки, й активно почати розбудовувати Третій Гетьманат.