|
|
| Козацька залога на о. Хортиці |
Фондова колекція музею комплектувалася на матеріалах, переданих із різних музеїв України, а також під час археологічних та етнографічних експедицій. На сьогоднішній день фондозбірка становить понад 32 тис. музейних предметів.
|
|
| Командувач Чорноморського округу УРК А. Жерновий зустрічає кінний театр «Запорозькі козаки» |
Експозиційна площа музею - 1600 м2. Тут відкрита постійна експозиція, 3 діорами, організовуються виставки, присвячені історії запорозького козацтва.
В експозиції музею представлені матеріальні пам’ятки мезоліту, неоліту (VІ - ІV тис. до н.е.) енеолітичної середньостогівської культури (V - ІІІ тис. до н.е.), доби бронзи (XVІІІ - VІІІ ст. до н.е.).
Залізний вік представлений пам’ятками кіммерійців, скіфів, сарматів. Усі вони залишили тут після себе сліди найпомітніші – скіфські кургани та грунтові могильники, Совутинське городище.
Висвітлено історію племен черняхівської культури, які жили осіло, займалися землеробством, знали гончарне коло. В експозиції представлено матеріали з поселення «Протовче» (часи Київської Русі), розташованого у південній частині Хортиці і дослідженого протягом 1970-1990-х років. Населення займалося орним землеробством і скотарством, виготовляло та обробляло метал, розповсюджені були ткацтво і різноманітні промисли. «Протовче» розташовувалося поруч із бродом, долати який подорожнім допомагали місцеві мешканці, звідки дістали назву «бродників».
Перша діорама музею “Битва Святослава біля Дніпровських порогів у 972 р.” відтворює версію письменника Семена Скляренка, згідно з якою на Хортиці навесні 972 р. загинув київський князь Святослав. Автор цієї діорами, як і двох інших, - лауреат Шевченківської премії Микола Овєчкін.
Представлено в музеї і половецьку скульптуру, і пам’ятники татарської культури.
Найбільше ж представлена в музеї історія запорозького козацтва.
В експозиції висвітлюються події, що сприяли формуванню на Низу Дніпра запорозької вольниці. Велика увага приділяється постаті одного з перших керівників козацтва – Дмитра Вишневецького. Укріплення, які він збудував на о. Байда у середині XVІ ст., досліджувались протягом 1990-2000 років. Предмети, виявлені на місці цих укріплень, експонуються зараз у нашому музеї.
Запорозьке козацтво завжди виступало на захист прав усього українського народу. Події ХVІІ століття, козацькі походи і повстання відбиваються в музейній експозиції. Чимало уваги приділяється Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. В колекції музею є портрет українського гетьмана роботи невідомого художника XVІІІ ст., виконаний у стилі українського бароко. Живописні роботи доповнює картина „Козак Мамай” XVІІІ ст. Представлено і колекцію речей, що походять з місця битви під Берестечком (шкіряне взуття, підкови, кулі, ножі та ін.).
|
|
| Хортиця береже народні традиції |
Якорі, ядра, бомби, гармати - це ті експонати, що висвітлюють морські походи запорозьких козаків.
Запорожці були й добрими господарниками, які у зимівниках займались рибальством, полюванням, скотарством, а пізніше і землеробством. Широкого розповсюдження набули, зокрема, гончарство та обробка металу. Все це репрезентовано в експозиції.
Про участь запорозького козацтва у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. та у гайдамацькому русі відвідувачам зможуть розповісти такі експонати, як пістолі, шаблі, порохівниці, портрет гайдамацького ватажка Семена Бондаренка.
Велика увага на Запорожжі приділялась розвиткові православ’я. Третю частку здобутих трофеїв козаки віддавали на потребу церкві. В нашому музеї представлені такі унікальні експонати, як дарохранительниця, книга - „Чинопоследованіе” з останньої Покровської Січі, напрестольні хрести, архієрейська палиця та ін.
Друга діорама розповідає, як відбувалась Рада на Січі, що була найвищим органом влади, який функціонував у вигляді загальних козацьких зборів, де обирали старшину, вирішувалися адміністративні, судові, військові справи.
Є в музеї і матеріали, які розповідають про долю запорозької спадщини після ліквідації козацтва. Це - три кам’яні хрести з козацьких поховань, речі переселенців – українців, росіян, болгар.
Окремий розділ присвячено заснуванню та розвиткові міста Олександрівська (1770 р.), майбутнього міста Запоріжжя (перейменовано у 1921 р.).
Музей історії запорозького козацтва веде активну виставкову діяльність.
У липні 2005 року було відкрито виставку „Запорозьке козацтво та Річ Посполита у XVІІ ст.”. На цій виставці були представлені як предмети музейної колекції, так і експонати з приватної колекції Л.Г. Петрашина. У ході ознайомлення з виставкою відвідувачі мають змогу дізнатися, що у взаєминах запорозького козацтва та поляків були часи як конфронтації, так і спільних дій, коли на початку століття у складі військ Речі Посполитої запорозьке козацтво брало участь у походах на Москву та війнах з Османською імперією. У XVІІ ст. на стосунках позначився конфлікт між католицтвом і православ’ям. Це репрезентовано православними та католицькими речами (православні – книга “Тріодь пісна”, похідна мироносиця, ікона з зображенням святого Миколая, католицькі – молитовник і дерев’яна скульптура Іоанна Богослова).
На виставці представлено колекцію оригінальних портретів відомих польських вельмож, політика яких багато в чому визначала стосунки із запорозьким козацтвом. Зокрема, Станіслав Жолкевський, Станіслав Конецпольський, Микола Потоцький, Ярема Вишневецький, Ян ІІ Казимір, який був обраний королем у 1649 р., Ян ІІІ Собеський (польський король 1674-1696).
Колекцію зброї представляють турецька - мушкетон, рушниця, пістолі, ятаган, пістоль, шаблі; польська – шаблі; є порохівниці, замок від карабіну, західноєвропейський тесак, алебарда та ін.; артилерія представлена мортиркою та ядрами.
Досить цікавим є подвійний ктиторський портрет „Б. Хмельницький, І. Скоропадський”. Копія з портретів, написаних у 1728 р. на стінах Києво-Печерської лаври. У 1834 р. обидва гетьмани були ктиторами Києво-Печерської Лаври. У 30-х роках ХІХ ст. за указом царського уряду заборонялось зображувати світських осіб по всіх церквах Російської імперії, тому були знищені й портрети гетьманів. Але невідомий художник встиг зробити з них копії, які й виставлені в музеї.
На офортах О. Данченка зображено битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями.
Багато уваги приділяється становленню органів влади в Гетьманщині. На виставці представлено символи влади полковника – пернач та писаря – каламарі. Доповнює виставку колекція люльок XVІІ-XVІІІ ст.
Про добу Руїни, коли за свій вплив на Україну боролися кілька держав, розповідають предмети, що представляють ці держави.
Так, на виставці представлено московські кахлі, татарські піали, польські тарілі, турецькі монети, місцеві люльки та кресала. Досить цікавою є люлька „обчиська”. Вона виготовлялась з дерева та мала металеву вставку. ЇЇ запалювали і пускали по колу під час обговорення важливих питань у житті Коша.
У травні 2006 року було відкрито виставку „Запорозькі Вольності в часи Нової Січі та Петра Калнишевського”, яка висвітлює історію запорозького козацтва у XVІІІ ст. Вона охоплює період від переходу запорозького козацтва після зруйнування Чортомлицької Січі на р. Кам’янку до ліквідації Нової Січі. Особливу увагу на виставці присвячено постаті останнього кошового отамана П. Калнишевського, в роки безперервного отаманування (1765-1775) якого відбувається економічний підйом Запорожжя.
Більшість предметів, що експонуються на виставці, було знайдено в результаті проведення археологічних досліджень на острові Хортиця та прилеглій території.
На виставці представлені предмети XVІІІ ст. із музейної колекції: знахідки з Кам’янської Січі - пічні кахлі, скляний та керамічний посуд, скарб монет, знайдений на місці одного з куренів.
Події російсько-турецької війни 1735-1739 рр. висвітлено гідроархеологічними знахідками - гарматами-фальконетами, дворогим якорем із штоком, чотирирогими якорями, ядрами, бомбами та судовим приладдям. До цього ж часу належать предмети з розкопок солдатських землянок - черевики, пояс, пряжки, ґудзики, предмети побуту та ін.
На виставці можна побачити колекцію вогнепальної (пістолі) та холодної (протазан, шпаги, більшість яких була знайдена в Дніпрі) зброї ХVІІІ ст., слуцький пояс.
Широко висвітлюється розвиток господарства та ремесел у Новій Січі, експонується колекція керамічного посуду.
На виставці представлено й оригінальні живописні роботи, серед яких портрет польського короля Августа ІІ і копія з картини І.С. Їжакевича «У засідці» роботи іспанського художника Чеко Ульпіано.
На постійно діючій виставці „Православ’я на запорозьких землях” є видання XVІІ-XІX ст., святкове вбрання священнослужителів, українські народні ікони, напрестольні хрести, натільні хрестики, ікони-складні, церковні дзвони.
Отже, запрошуємо всіх гостей нашого міста до музею історії запорозького козацтва.