|
|
Згідно з Указом Президента України від 1999 року, 14 жовтня ось уже сім років поспіль відзначається як День Українського козацтва. У місті Переяславі-Хмельницькому це свято проходить з особливим натхненням на всіх рівнях, оскільки наше місто є живим свідком козацької звитяги. А цієї осені з метою вшанування місцевого козацтва на фабриці «Гаян» відбулася зустріч полкової старшини, берегинь Переяславського полку, джур та козачат із представниками місцевої влади – міським головою І. Якименком та головою райдержадміністрації П. Дзецком. Усі, хто виступав, підкреслювали ту важливу роль, яку відіграло козацтво в історії нашої держави, у вихованні патріотизму і відданості своїй Батьківщині, і говорили про ту роль, яку воно повинно відігравати у наш час.
За розвиток козацького руху на Переяславщині було нагороджено подяками, почесними грамотами та цінними подарунками від міської ради та райдержадміністрації чимало активних членів Переяславського полку Українського Реєстрового Козацтва.
Наприкінці заходу учасники зустрічі відвідали місця, які нагадують про буремні події козацької доби, зокрема пам’ятні знаки, встановлені на Борисівському полі, де відбулася відома битва козаків під проводом Тараса Трясила з поляками (ця історична подія відтворена у вірші Т.Г. Шевченка «Тарасова ніч»), та на площі Переяславської ради, де у січні 1654 року було підписано угоду з Росією, а також побували біля погруддя Богдана Хмельницького, встановленого неподалік річки Трубіж. Вони вклонилися пам’яті славетних героїв та поклали квіти.
Не пройшов цей день непоміченим і в бібліотеці ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Напередодні святкування Дня Українського козацтва тут була створена нова експозиція творчої галереї «Козацтво – славна сторінка української минувшини», яка представлена майже у всіх структурних підрозділах книгозбірні. Так, один із її фрагментів розміщений у виставкових шафах автоматизованого читального залу. Тут демонструється найцінніший експонат нашої бібліотеки - «Книга року - 2005» (за визначенням VІІ Всеукраїнського рейтингу) «Україна –козацька держава». Серед інших експонатів - цьогорічне видання «Історії українського козацтва» (відповідальний редактор В.А. Смолій), «Українське козацтво: Мала енциклопедія» (кер. авт. кол. Ф.Г. Турченко), «Ілюстрована історія України» (В. Литвин, В. Смолій, М. Шпаковатий), книги В. Кривошеї із серії «Генеалогія українського козацтва», дослідження, присвячене 200-річчю від дня смерті останнього кошового отамана Запорозької Січі П.І. Калнишевського, „Від Сули до Білого моря: шлях через три століття”, автором якого є ректор нашого університету, доктор історичних наук, професор В.П. Коцур, та інші цікаві видання з козацької тематики. Виставку урізноманітнили виробами декоративно-ужиткового мистецтва, створеними руками студентів, авторськими роботами художників В. Яська та В. Завгороднього: сувенірними фаянсовими фігурками козака та кобзаря, дерев’яною гетьманською булавою, люлькою тощо.
У залі періодичних видань експонується портретна галерея гетьманів України. Репродукції картин передані для виставки із фондів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» завдяки клопотанню доктора філософських наук, професора І.П. Стогнія, що тісно співпрацює з університетською бібліотекою.
А у виставкових шафах читального залу № 1 був створений ще один фрагмент творчої галереї. На тлі книг і журнальних статей експонувалися авторська колекція виробів з дерева члена Спілки дизайнерів України, викладача кафедри мистецьких дисциплін університету Ольги Володимирівни Стрілець – тарілок, декорованих народними візерунками із зображенням атрибутів козацького побуту, та малюнки (акварель, графіка), де зображені козаки у різних життєвих ситуаціях, козацький корабель - чайка, предмети козацького вжитку. Їх виконали студенти педагогічного факультету на заняттях творчої майстерні кандидата педагогічних наук Тетяни Борисівни Носаченко.
Бібліотекарі університетської книгозбірні і далі не полишать роботи, спрямованої на інформування студентів про українську минувшину, на виховання патріотизму, плекання національної душі.