У рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Національна ідея. Освіта та інновації», що пройшла у Севастополі, відбулася Велика рада Українського Реєстрового Козацтва.
 > читати далі

    Кілька років тому у Києві, на масиві Відрадному, з’явилося козацьке селище вісімнадцятого століття з усіма його атрибутами. Варто сісти в міський транспорт, і ти за якусь годину опинишся в зовсім іншому середовищі, зануришся в атмосферу чи не трьохсотрічної давнини. Поселення це має назву Мамаєва Слобода.
 > читати далі

    Нові козацькі товариства було створено на Київщині, Полтавщині, в Івано-Франківській, Черкаській, Закарпатській, Вінницькій, Херсонській, Донецькій областях.
 > читати далі

    Вінниччина здавна відома як широкий козацький край. Тут діяли більше шести козацьких полків. Найвідоміші з них – Брацлавський, Кальницький, а пізніше – Вінницький, Могилівський та інші потужні військові територіальні формування козацької держави. Відомо, що саме в Могилеві, на Дністрі, формувався штаб спільної польсько-української армії під командуванням П.Конашевича-Сагайдачного з оборони Європи від турецько-османського іга під Хотином у 1621 році.
 > читати далі

    Одне з найактуальніших завдань, які стоять перед реєстровцями Лубенської Гетьманської дивізії УРК ім. Северина Наливайка, - поглиблення співпраці з органами місцевого самоврядування. Робота у коор¬динаційній раді при голові райдержадміністрації та обласної державної адміністрації, проведення спільних заходів із управліннями освіти й охорони здоров’я, залучення до роботи осередків УРК сільських і селищних голів, депутатів різних рівнів, працівників апарату райдержадміністрації та районної ради - такий досвід накопичено реєстровими козаками Лубенщини за останні роки. Про співпрацю та взаємодію Українського Реєстрового Козацтва з органами влади на Лубенщині говорить і той факт, що Гетьман УРК, член-кореспондент НАН України Анатолій Шевченко є почесним громадянином міста Лубни.
 > читати далі

    Щире і правдиве слово до людей і про людей, слово любові до неньки України й усьо¬го сущого на нашій землі - що може бути ціннішим, важливішим у час, коли знецінено духовне, коли хтось на роздоріжжі, коли на терезах долі честь і безчестя, правда і кривда, любов і зло. У тяжкі часи саме слово стає дороговказом, вселяє надію, піднімає над буденністю і возвеличує дух. Возвеличує український дух, прославляє землю, що дарує нам життя, годує нас і віками радує красою многоцінне слово поета-пісняра, головного отамана Київського обласного товариства Українського Реєстрового Козацтва Олександра Карпенка.
 > читати далі

    У кожному українцеві живуть козацькі гени, що повертають нас до джерел духовності і патріотизму. У пошуках національної ідентичності посилюється інтерес суспільства до козацького минулого, власного історичного коріння. Тому не випадково, що з моменту створення у грудні 2005 року Лисянського районного товариства УРК козаки активно включилися у процес розбудови України як суверенної, незалежної держави.
 > читати далі

    Рік, що минув для Ужгородського міського осередку ВГО УРК позначений збільшенням кількості організацій, з якими реєстровці налагодили по-справжньому партнерські взаємини.
 > читати далі

    Наприкінці минулого року в Рівному відбулися підсумкові збори козацької старшини за участі Валерія Цимбалюка - голови Північно-Західної адміністрації Гетьмана УРК - та голів міських і районних осередків козаків-реєстровців регіону.
 > читати далі

    У славному місті Новограді-Волинському, в приміщенні музею Косачів, про минулорічні здобутки і прорахунки звітували на обласній козацькій раді реєстровці Житомирщини. Всього рік існує їх організація. Та за цей порівняно невеликий часовий термін обласний осередок УРК згуртував ідеєю духовності і патріотизму понад сотню земляків. У цьому чимала заслуга отамана обласного товариства УРК, генерал-майора УРК Олександра Дроздюка.
 > читати далі

    Рік тому перед новобудовою храму парафії Святих Апостолів Петра й Павла, що в місті Димитровому на Донеччині, козаками Новогродівського полку УРК, який очолює полковник УРК Володимир Єрьоменко, парафіянами та учнями місцевої школи було закладено алею Слави.
 > читати далі

    Голосно і барвисто відлунали Різдвяно-новорічні свята у приазовському Маріуполі. Мешканцям цього індустріального міста є про що тепло, з приємністю згадати. Та перше, особливе місце у їх приємних спогадах посяде захід із виразним козацьким акцентом, що відбувся уже традиційно у Будинку дитячої творчості Іллічівського району.
 > читати далі

    У ректораті Харківського науково-дослідного інституту козацтва відбулося підбиття підсумків діяльності закладу за друге півріччя минулого року та визначені завдання на нинішній.
 > читати далі

    Як стало відомо з інформації Державної служби туризму і курортів Міністерства культури України, до переліку 18-ти туристичних маршрутів Донеччини до Євро-2012 включено і три суто козацьких.
 > читати далі

    У райцентрі Межева, що на Дніпропетровщині, відбулася регіональна науково-практична конференція, приурочена 110-ій річниці з дня народження відомого українського письменника Сави Божка. Він з’явився на світ Божий саме у цьому козацькому краї, на хуторі Крутоярівка, тут і похований на високій кручі.
 > читати далі

    Будь-яке резюмування, а тим паче розмірковування про долю української мови сьогодні є досить проблемним і проблематичним. Проблемним тому, що його витоки можна шукати в минулому - далекому і недалекому, давньому і недавньому, а можна виявляти його - в нас сучасних. Перший шлях є привабливим, тому що багато винних, крім нас самих: так історично невигідно складалося, що українство постійно перебувало у складі різних імперій, які різними шляхами і способами нівелювали, рекрутували, а то й нещадно знищували українство, розбудовуючи власні держави, в яких місця такій реалії, а тим паче повному розквіту української мови, не могло бути.
 > читати далі

    Весною 1917 року у португальському поселенні в місцевості Кова да Ірія Пресвята Богородиця явилася трьом простим благочестивим пастушкам - Франсишку, Жасинті та Лусії. Серед інших пророкувань та прохань Пречиста Діва звернулася до церкви та народу тодішньої Російської імперії. Зокрема, вона просила присвятити Росію своєму Непорочному Серцю і звершити всеохоплююче покаяння в пер¬ші місяці після війни. Якщо ж люди послухають Її настанови, то Росія врятується і в державі запанує згода. В іншому випадку беззаконня заполонить світ, будуть нові війни та гоніння на церкву. Добро буде попрано, ім’я Боже стане презирливим, і багато люду буде знищено. Однак, врешті-решт, Її Непорочне Серце восторжествує. Святий отець присвятить Росію Богородиці, вона повернеться, і на деякий час на землі запанує мир. А оскільки територія Східної України в той час входила до складу Російської імперії, то пророцтва Матері Божої повною мірою стосуються і сучасної України, її народу та церкви.
 > читати далі

   
 > читати далі

    Про родину Розумовських я дізнався від батьків, які розповідали про останнього гетьмана України Кирила і його брата Олексія – селянського сина із Чернігівщини, котрий одружився з царицею - донькою царя Петра I. А потім і показали церкву в Лемешах, споруджену за кошти Олексія. Її видно здалеку, коли під’їжджаєш до села з боку Чернігова - вивищується на пагорбі над безкраїми луками. Щовесни їх заливає повеневими водами, і церква, ніби корабель, пливе у світи серед квітучих садів, зливаючись із весняними хмарами. У мене ж храм Божий асоціюється з сінокосом, коли наприкінці літа луки «прикрашають» численні стіжки й копички сіна…
 > читати далі

    Харківське видавництво «Фоліо» випустило в серії «Знамениті українці» книжку Віктора Савченка «Павло Скоропадський». Автор зазначає: «Троцький називав Скоропадського українським Бонапартом, Денікін - другим Мазепою. Оцінювати Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю не¬однозначністю він і цікавий».
 > читати далі

    Скитія була великою і могутньою країною, більша її частина була в Європі, а дещо менша в Азії. Тоді кордоном між Європою і Азією була ріка Аракс (Волга), а перед тим таким кордоном була ріка Танаїс (Дон).
 > читати далі

    Про Тараса Трясила (Федоровича), гетьмана нереєстрового козацтва, який у далекому XVII столітті не лише успішно громив коронне військо, але й брав участь у війні проти Московської держави (щоправда, на боці Речі Посполитої), либонь, знають усі. Але наразі мова не про нього, а про отого отамана Трясила, який «тряс» Катеринославську губернію, та і все Придніпров’я, вже у 1923 році, коли, за заявами більшовицьких верховодів, з Махном та іншими «бандами» (усіх, хто чинив опір радянській владі, вони називали бандитами, злочинцями, «уголовниками» і т.д.) було навіки покінчено.
 > читати далі

    Саме на легендарній Хортиці має височити пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Так вирішили учасники Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 440-річчю з дня народження цього великого українця.
 > читати далі

    Знаменитий музей під відкритим небом «Пирогове», що під Києвом, чекає на капітальний “євроремонт”. План його реконструкції розробили і будуть здійснювати іноземні спеціалісти.
 > читати далі

    У козацькому українському історичному календарі маємо дві дати, що у часовому вимірі ніби і далекі одна від одної, але в історичному плані в козацькому літописі тісно пов’язані між собою, коли перша є закономірним наслідком останньої.
 > читати далі

    Нещодавно у Запоріжжі вийшов друком збірник «Йосип Гладкий та Окреме Запорозьке (Азовське) козацьке військо в матеріалах і документах». Книжка репрезентує частину мемуарної спадщини з історії задунайської та азовської козаччини.
 > читати далі

    Державним актом на право постійного користування Київрада ще 1993 року закріпила землю за Центром народознавства. Втілювати Господній задум взялися козаки. І 1994 року на честь Покрови Пресвятої Богородиці спорудили там невеличку капличку.
 > читати далі

    Наша оповідь - про життєвий і творчий шлях відомого українського художника, колишнього політв’язня, лауреата Шевченківської премії із суто козацьким прізвищем - про Опанаса Заливаху.
 > читати далі

    Перше, на чому зупиняється погляд, - це яскраво-синє нічне зоряне небо, вкрите міріадами золотих іскринок, а десь вдалині виглядає молодий місяць, освітлюючи дорогу мандрівникам. Та особливо вражає Чумацький шлях, бо зорі розсипалися по небу, наче хто білою сіллю притрусив, і освітлюють його молочним сяйвом через увесь небозвід. А якщо уважно придивитися, то на темній нічній дорозі можна побачити невтомних трудівників – чумаків, які везуть на скрипучих возах свої багатства. І вже здається, наче чути гучну розмову і веселий сміх, а десь завели козацьку пісню.
 > читати далі