Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

    Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
 > читати далі

    Яблуком розбрату для українського козацтва стало відкриття пам’ятника Катерині II у Одесі. Подія розмежувала наше суспільство на два табори: прихильників увічнення російської цариці в українських містах та категоричних противників цього. Газети зарясніли заголовками на зразок „Антиукраїнський шабаш у Одесі”, „Цариця Катерина – символ рабства і розпусти”, „Повія над містом біля моря”, зверненнями української інтелігенції до Президента України з вимогою заборонити відкриття пам’ятника.
 > читати далі

    Життєве кредо Геннадія Конишева, голови Колегії радників Українського Реєстрового Козацтва, президента Приазовської асоціації адвокатів, заслуженого юриста України - активна позиція громадянина, фахівця, реєстровця. Висока відповідальність перед людьми і державою, уміння за малим бачити велике, ставити перед собою складні завдання і вирішувати їх, досягати мети – такі основні риси характеру людини, що знайшла свій шлях у житті і невтомно торує його до нових висот.
 > читати далі

   
 > читати далі

    Останнім часом все частіше громадяни звертаються у Головний штаб Українського Реєстрового Козацтва, регіональні штаби та в редакцію газети „Україна козацька” з проханням захистити їх від шахраїв та допомогти повернути незаконно привласнені тими будинок, квартиру, автомобіль, гроші.
 > читати далі

    При Державному університеті інформатики і штучного інтелекту, який очолює Гетьман Українського Реєстрового Козацтва, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, доктор богослов’я, заслужений діяч науки і техніки України Анатолій Шевченко, планується створити Інститут козацької педагогіки.
 > читати далі

    Новий підрозділ Українського Реєстрового Козацтва з’явився у місті Коломаку, що на Харківщині.
 > читати далі

    У сімферопольському соборі Петра й Павла відбулася посвята півсотні козаків та берегинь у реєстровці. У козацькі лави влилося потужне та перспективне поповнення, люди, добре знані й шановані не лише на півострові, але й в Україні.
 > читати далі

    У Донецьку, у кінотеатрі імені Тараса Шевченка, відбувся прем’єрний показ фільму «Запорожець за Дунаєм» - комедійного музичного фільму, поставленого за мотивами однойменної опери Семена Семеновича Гулака-Артемовського.
 > читати далі

    Книга під такою назвою вийшла у полтавському видавництві „АСМІ”. Її автори – кандидат історичних наук, начальник відділу місцевого самоврядування та регіонального розвитку Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України Ігор Козюра та викладач історії України у Лубенському лісотехнічному коледжі Валерій Козюра. Автори – лауреати літературно-мистецьких премій імені Василя Симоненка і Володимира Малика. У співавторстві ними написано добрий десяток книжок, зокрема „ Лубенська старовина”, „Літопис Засулля”, „Решетилівщина: історія і сучасність”, „Од Києва до Лубен...”
 > читати далі

    Один із найголовніших напрямків діяльності Івано-Франківського обласного товариства УРК – робота з молоддю.
 > читати далі

    На Миколаївщині створено ще один осередок УРК – Бузький козацький полк. Цю ідею підтримали широка громадськість і місцева влада.
 > читати далі

    У самому центрі України, по обидва береги Дніпра, простяглися наділені щедрою природою землі Черкащини, історія яких сягає глибини віків. І якщо «серцем» нашої держави є древній Київ, то «душею» України цілком справедливо можна вважати Черкащину, адже саме тут формувався козацький дух нашого народу.
 > читати далі

    В одному із номерів газета «Україна козацька» надрукувала міркування керівника Цивільної громадської козацької адміністрації Полтавської області Юрія Дмитренка щодо необхідності розбудови всеукраїнської системи цивільного українського козацького самоврядування. Думки автора статті «Самоврядування козацьких регіонів України» викликали відгуки серед читачів газети.
 > читати далі

    Двісті студентів Мелітопольського державного педагогічного університету поповнили лави Запорізької обласної організації Українського Реєстрового Козацтва.
 > читати далі

    В основі відродження козацтва на Харківщині - тісна взаємодія осередків Українського Реєстрового Козацтва з місцевими органами влади.
 > читати далі

    Невмируща козацька слава зачепила крилом і П’ятихатський край. Ніколи не зітреться з пам’яті народу переможна битва війська Запорозького під командуванням Богдана Хмельницького та кримсько-татарського війська, очолюваного Тугай-Беєм, з польськими конфедератами (що ввійшла в історію як битва під Жовтими Водами). З нагоди 359-ї річниці тієї легендарної лицарської звитяги у с. Жовтоолександрівка нашого району, поблизу балки Княжі Байраки (де саме й відбулася битва), біля величного монумента, пройшли урочистості.
 > читати далі

    Минуло вже два роки, як у столичному Українському домі у День музеїв було оголошено про початок акції «Подаруй Батуринському заповіднику експонат». Підсумки цієї доброчинної акції тепер щорічно підбиваються в День пам’яті Батурина.
 > читати далі

    Вже не один рік на цю святу землю, до славного Батурина, летять, їдуть, ідуть люди звідусіль, аби доторкнутися до його історії, пройтися вулицями Гетьманської столиці, яку, на превеликий жаль, за влучним висловом поетеси Наталки Поклад, «спіткала та сама доля, що Ніневію, Трою, Карфаген, Єрусалим. Тільки з однією різницею: названі міста знає весь світ, а згадка про Батурин випалювалася, викорчовувалася з українських душ упродовж кількох віків – як єресь, як злочин, а тим більше про його роль, його велич, його потаємний зміст – як символ змагань за свободу».
 > читати далі

    На триста років у нас відібрали право говорити, зважувалися лише найсміливіші, та гірко від іншого. Ось уже 16 років Україна незалежна, а ми до цього часу наче залякані, говоримо про високі здобутки наших гетьманів впівголоса, впівсили, а інколи навіть сперечаємось, не вірячи у велич своїх провідників.
 > читати далі

    При впадінні в Буг допливу Сухий Ташлик (де якраз і монтуються агрегати споруджуваної ГАЕС!), на Гардовому острові, розміщувався центр Буго-Гардової паланки, де перебувала паланкова старшина та прикордонна застава.
 > читати далі

    У старовинному українському місті Умань, що на Черкащині, є мальовничий, гідний великого подиву куточок, який цілком справедливо здобув право називатися одним із 7 чудес України. Незрівнянною перлиною Української держави є дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України - видатне творіння кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст., яке й сьогодні вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.
 > читати далі

    У 2008 році, згідно з планом роботи Головного штабу Українського Реєстрового Козацтва, відбудуться зустрічі з главами Церков, які представляють основні релігії світу
 > читати далі

    Указом Президента України Віктора Ющенка №964/2007 «Про відзначення державними нагородами України» за вагомий внесок у розвиток історико-культурних традицій Українського козацтва, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня Українського козацтва директор Інституту радників Гетьмана Українського Реєстрового Козацтва, радник голови Харківської облдержадміністрації з питань козацтва, генерал-полковник УРК Мазепа Микола Миколайович нагороджений медаллю «За працю і звитягу».
 > читати далі

    У Ясинуватій відбулася зустріч Гетьмана УРК Анатолія Шевченка, генеральної старшини УРК і членів Студентської дивізії УРК з багатотисячним колективом Ясинуватського машинобудівного заводу, який очолює академік Української технологічної академії, доктор технічних наук, заслужений машинобудівник України Віктор Трубчанін.
 > читати далі

    Волноваська районна організація УРК – один із найдієвіших козацьких підрозділів на Донеччині. І не лише тому, що очолює козацьке товариство голова Волноваської районної ради, генерал-майор УРК Іван Овчинников, а й тому, що серед отаманів сотень та куренів, які діють у багатьох населених пунктах району, керівники відділів та служб райдержадміністрації, директори загальноосвітніх шкіл, підприємці.
 > читати далі

    З кожним роком поглиблюється співпраця Українського Реєстрового Козацтва та Військово-Морських сил України.
 > читати далі

    Керол Бейлі - вік 75 років. Народився у сім’ї незаможного малоосвіченого фермера, на півночі штату Міссурі. Після закінчення школи пішов працювати. У 20 років одружився з Дорою. За 55 років подружнього життя виростили та виховали трьох дітей, сімох онуків, двох правнуків.
 > читати далі

    Більшість імен майстрів, які творили в перші віки існування монастиря, залишилася для нас невідомою. Але історія зберегла імена майстрів пізніших часів. Відомо, що на величезних монастирських будівлях другої половини ХVІІІ століття працювали видатні майстри, зокрема, українські архітектори: киянин І. Григорович-Барський і С. Ковнір з Васильківщини, чужоземні майстри Й.С. Шедель, Де-Боскед, росіяни Д. Аксамитов, І. Каландін, Й. Старцев. Такий різний склад архітекторів у цілому не відбивався на характері архітектури лаври, яка залишилася українською.
 > читати далі

    Цілих 400 років дарує образ Летичівської Богородиці милість тисячам прихожан
 > читати далі

   
 > читати далі

   
 > читати далі

   
 > читати далі

    З 2004 року ЗОШ №41 І-ІІІ ступенів м. Горлівки працює над відродженням козацької історії, культури, побуту. В школі працює сотня УРК імені Байди (Вишневецького), отаман якої - учитель, капітан УРК Ольга Коруц.
 > читати далі

   
 > читати далі

   
 > читати далі

    Штучний голод – найстрахітливіший злочин проти людства у світовій історії – був апофеозом масового фізичного винищення українства.
 > читати далі

    27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, на півдні Карелії, капітан Матвєєв розстріляв Соловецький етап – 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, і в його складі – 290 українців. 134 особи із списку „українських буржуазних націоналістів” були розстріляні 3 листопада.
 > читати далі

    Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі був козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун - безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці.
 > читати далі

    Цієї осені виповнилося 100 років „балаклавській осені” великої української поетеси Лесі Українки.
 > читати далі

    Ми продовжуємо публікацію матеріалів про видатного українця - вченого, державного і церковного діяча Івана Огієнка, якому у 2007 році виповнилося б 125 років. Ось роздуми про українську мову.
 > читати далі

   
 > читати далі

    Петро Сагайдачний - одна з унікальних постатей на небосхилі України початку ХVII ст. Поруч з цим неперевершеним політиком і козацьким полководцем може стояти тільки Богдан Хмельницький. Обидва гетьмани варті один одного як політики і полководці.
 > читати далі

    Здається, це було тільки недавно. У селі Кульчиці, що на Самбірщині, відбулася чи не центральна подія у культурному житті всієї України: відкривали пам’ятник Петрові Сагайдачному. Не надто велике село гуло, як вулик, людей було стільки, що друзям важко було знайти одне одного, припаркувати авто (тим паче, автобус) - просто неможливо. Промовляли до того «вулика» державні мужі, дзвеніли струни бандур, чарували своїми голосами учасники квартету «Явір»… Усе це ще таке живе у пам’яті. А минуло вже п’ятнадцять років.
 > читати далі

   
 > читати далі

    Могилу козацької доби ще в 40-х роках 19 століття знайшли неподалік нинішнього селища Хмелевик, між Березанню та Яготином, археологи-аматори та розкопали її так, що й до сьогодні, а точніше до травня, на її місці була велика і широка яма,на схилах якої час від часу знаходили людські останки. Про те, що котлован обабіч залізничної колії і є тією розритою могилою, про яку писав Тарас Шевченко, давно вже знають місцеві люди. Вони приходять до цього священного місця так само, як приходили їхні прадіди за часів царату і радянської влади.
 > читати далі

    „Україна козацька” нарисом кандидата історичних наук Віктора Губарева „Флібустьєри із Запоріжжя” розпочинає цикл статей „Морська козацька слава”.
 > читати далі

    Пісня із промовистою назвою «Козацькому роду нема переводу!» уже з моменту її створення у 1989 році композитором, художнім керівником ансаблю «Козаки Поділля» Миколою Балемою і поетами Мирославом Воньо та Петром Карасем стала справжньою візитівкою державного ансамблю пісні і танцю. Їй аплодували глядачі Франції та Великобританії, Польщі та Німеччини, Бельгії, Греції, Швейцарії...
 > читати далі

    Немає потреби переповідати про життєвий шлях фундатора російської науки, зачинателя новітньої російської літератури Михайла Ломоносова. Він по праву займає чільне місце у пантеоні світової слави. Все це добре всім відомо. Але так склалося, що не скрізь і не завжди, розповідаючи про Ломоносова, згадують про «український слід» у долі цього інтелектуального велета. Ось під цим кутом зору уважно придивимось до біографічної канви Ломоносова, зокрема до того, як «починався Ломоносов», хто суттєво впливав на його розвиток у дитячих і юнацьких роках.
 > читати далі

    Справжнім святом спорту, краси і грації стали змагання на Кубок Першого Землянківського козацького кінного полку ім. І. Сірка, що відбулися у м. Макіївці.
 > читати далі

    Грудень багатий на свята. Православна церква відзначає дні своїх святих - великомучениці Катерини (7 грудня), Андрія Первозванного (13 грудня), великомучениці Варвари (17 грудня), Святого Миколая Чудотворця (19 грудня).
 > читати далі

    Петро Ребро - автор дванадцяти збірок гумору і сатири. Його вірші, фейлетони, гуморески присвячені землякам поета - козакам-запорожцям, чиєю мудрістю, оптимізмом, душевним здоров’ям поет не перестає захоплюватися. Петро Ребро не тільки смішить читача - він у своїх творах відображає найтиповіші риси рідної нації, влучно й дотепно вимальовує її колективний портрет.
 > читати далі